Пельмені - з Китаю, борщ - з України, горілка - з Польщі: росія привласнила кулінарні шедеври інших народів

Обережно! Фейк

Нічого дивно для країни, у якій майже все «запозичене»…

Росіяни часто впевнені, що їхня кухня — найкраща у світі. Але це далеко від реальності. Якщо придивитися до походження багатьох відомих «російських» страв, стає зрозуміло: більшість із них має зовсім інші корені і лише перейшла до російської кухні шляхом викрадення, або привласнення — так само, як і багато іншого в історії росії.

Росія вже вкрала наш український борщ, але це лише початок. Наприклад, знамениті уральські пельмені — це зовсім не російська страва. Вони мають спільне походження з китайськими цзяоцзи та японськими гедза. Та навіть млинці, які вважаються традиційними в росії, також мають свої корені в Китаї.

Татарська кухня теж стала жертвою російського «запозичення». Біляш — традиційна страва з тіста, обсмажена в олії, насправді є татарською стравою, яка називається перемічі. Проте нині більшість людей асоціюють її виключно з російською кухнею.

Що ж до самої «російської» кухні, її теперішній вигляд — це результат кулінарної промоції декількох книг, виданих у 19-20 століттях. Тобто вся ця так звана традиція сформувалася відносно нещодавно і базується на рецептах, запозичених з інших культур.

Навіть горілка, яку є найулюбленішим напоєм росіян, також має зовсім не російське походження. Насправді це старовинний польський напій.

Більше цікавого про російську їжу дивись у сюжеті проєкту «Обережно! Фейк»:

Loading...

Читай також:

Події 1943 року на Волині залишаються однією з найболючіших сторінок українсько-польської історії. 
У середині 19 століття Лондон був найбільшим та найрозвиненішим мегаполісом планети. Населення міста стрімко перевалило за позначку у три мільйони людей. Разом із промисловим та демографічним бумом прийшов і транспортний колапс.
11082026
Сьогодні «багом» називають помилку в програмі або збій комп’ютерної системи. Знаменита історія з 1947 року додає цьому слову майже буквального змісту.
Метрополітен – це не просто транспортна артерія, а велетенський живий організм, крізь який щодня проходять колосальні людські потоки. 
Цифрова епоха створила ілюзію вічного збереження інформації, проте жорсткі диски та хмарні сервери вкрай вразливі до електромагнітних імпульсів, відсутності електроенергії чи просто фізичного старіння матеріалів.