Художники закладали у свої картини подвійний сенс, додавали загадкові деталі й неодноразово змінювали сюжети зображень.
Кожен бачив ці твори мистецтва хоча б раз у житті, але навіть не здогадувався, які секрети вони приховують.
Таємна вечеря
Коли Леонардо да Вінчі писав «Таємну вечерю», він надавав особливого значення двом постатям: Христа та Юди. Митець дуже довго шукав натурників, і врешті-решт йому вдалося знайти хлопця для образу Христа серед юних півчих.
Пройшло три роки, фреска була майже завершена, але підібрати натурника для Юди Леонардо так і не вдавалося. Одного разу, коли він йшов вулицею, то наткнувся на п'яницю, який валявся в стічній канаві.
Саме в його рисах обличчя Леонардо побачив Юду. Сп'янілого чоловіка привели до собору, і хоча той не розумів, що коїться, художник завершив роботу.
Згодом натурник протверезів, побачив фреску і крикнув, що вже бачив її раніше.
«Коли?», – здивовано запитав Леонардо.
Виявилося, що це було кілька років тому, коли він співав у церковному хорі. Тільки тоді Леонардо писав з нього не Юду, а Христа.
Старий рибак
Угорський художник Тівадар Чонтварі Костка написав картину «Старий Рибак» у 1902 році. На перший погляд, у ній немає жодної таємничості, але митець заклав підтекст, який вдалося зрозуміти не відразу.
Столітня загадка була розсекречена лише нещодавно: якщо до середини картини прикласти вертикальне дзеркало, то в залежності від того, куди його звернено, можна побачити або Бога, або Диявола. Сенс у тому, що у кожній людині ховаються обидві сторони – як світла, так і темна.
Мона Ліза
Загадковість у мистецтві безперечно асоціюється з Моною Лізою. І це не дивно, бо шедевр справді має безліч досі непояснених явищ.
- Що ховається за невловимою посмішкою Джоконди?
Її вираз обличчя самовдоволений, зверхній чи збентежений? Леонардо да Вінчі чудово знав, що в німій поезії почуттів очі та губи неодмінно римуються.
«Ось чому Леонардо залишив їх вираз навмисно нечітким, – писав відомий історик Е. Гомбріч, пояснюючи, чому кутки рота і очей Мони Лізи зливаються в м'які тіні. – Вираз її обличчя ніби постійно вислизає від глядача».
- Красуня – беззуба?
Існує ще одна версія загадкової посмішки красуні – американський мистецтвознавець (а за сумісництвом стоматолог) Джозеф Борковські вважає, що, судячи з виразу обличчя, жінка втратила багато зубів.
Вивчаючи збільшені фотографії шедевра, Борковські виявив також шрами навколо її рота. «Вираз її обличчя типовий для людей, які втратили передні зуби», – вважає експерт.
- Код да Вінчі
Художник залишив на картині зашифрований код – ряд дуже маленьких літер і цифр, про значення яких сперечаються й досі.
Під мікроскопом у правому оці Мони Лізи можна розгледіти букви LV. В лівому оці також є якісь символи, але не такі помітні, як інші. Вони нагадують букви CE, або букву B. На арці мосту, що на тлі картини, є напис або «72», або «L2». Також на картині є число 149 і четверте затерте число після них.
- Ще один варіант шедевру
Цікаво, що Знаменита «Джоконда» існує у двох варіантах: оголена версія називається «Мона Ванна», її написав маловідомий художник Салаї, який був учнем і натурником великого Леонардо да Вінчі. Багато мистецтвознавців упевнені, що саме він був моделлю для картин Леонардо «Іоанн Хреститель» та «Бахус».
- Мона Ліза – чоловік?
Відомий дослідник Мони Лізи Сільвано Вінченті упевнений, що для Леонардо позував юнак в жіночій сукні. І це не хто інший, як Салаї – учень да Вінчі, зображений на картинах «Іван Хреститель» і «Ангел у плоті», де юнак наділений тією ж посмішкою, що й Мона Ліза.
Створення Адама
Експерти вважають, що на одній зі своїх найвідоміших робіт Мікеланджело залишив деякі анатомічні ілюстрації, і в правій частині картини, ймовірно, зображений величезний мозок.
Дивно, але можна знайти навіть складні його компоненти, такі як мозочок, зорові нерви й гіпофіз. А помітна зелена стрічка ідеально збігається з місцем, де знаходиться хребетна артерія.
Сцена на березі
Здавалося б, звичайний пейзаж – човни, пляж, море. І тільки рентгенівське дослідження показало, що люди зібралися на березі не просто так.
В оригіналі вони розглядали тушу кита, викинутого на берег. В якийсь момент автор картини Хендрік ван Антоніссен вирішив, що ніхто не захоче дивитися на мертвого кита, і замалював його, змінивши цим самим сенс зображення.
Автопортрет з трубкою
Про те, що Вінсент ван Гог сам відрізав собі вухо, ходять легенди. Зараз найбільш вірогідною вважається версія про те, що вухо Ван Гог пошкодив у невеликій сутичці за участю іншого художника – Поля Гогена.
Автопортрет цікавий тим, що зображає реальність в спотвореному вигляді: художник зображений з перев'язаним правим вухом, тому що при роботі він використовував дзеркало. Насправді ж постраждало ліве.
Сталість пам'яті
Картини Сальвадора Далі вражають незвичними сюжетами. Якось художник розповів, що його робота «Сталість пам'яті» була написана в результаті асоціацій, що виникли при вигляді плавленого сиру.