Викрадене мистецтво: як росія привласнила собі роботи українського художника Івана Крамського?

Народився Іван Крамський 1837 року в Україні…

Протягом тривалого часу росія намагається привласнити українську культурну спадщину, яка їй жодним чином не належить. І ця тенденція, пише центр протидії дезінформації, простежується у різних сферах культурного життя. Тому необхідно послідовно підкреслювати українські аспекти творчості митців, яких інформаційно намагається «викрасти» росія. Як, наприклад Івана Крамського.

Народився Іван Крамський 1837 року поблизу столиці української Східно Слобожанщини – козацього міста Острогозька. Східною Слобожанщиною називаються етнічні українські землі, що зараз перебувають у складі рф. Після ліквідації тут козацького устрою 1765 року територія частини слобідських полків увійшла до складу Харківської губернії, потім до УРСР та незалежної України.

І тільки Острогзький полк став частиною Воронезької губернії, через що, зрештою, увійшов до складу рф. Утім численну перевагу українців (90,3% проти 8,4% росіян) тут зафіксував перепис 1897 року.

Іван Крамський, якого росіяни вважають своїм художником, насправді був українцем і не забував про це. Дитинство митець провів у типовій хатині-мазанці. Та і прізвище Крамський є українським і свідчить про те, що його предки займалися торгівлею, тобто «крамарювали».

Не забував про Україну Крамський і у своїй творчості. Українській темі виразно присвячено чимало його робіт, як от полотно «Голова старого українського селянина» чи картина «Русалки. Травнева ніч», написана за мотивами повістей Гоголя спеціально для пересувної художньої виставки.

Знаковою картиною Івана Крамського, що залишила глибокий слід у подальшій українській культурі, став портрет Тараса Шевченка, який на довгі роки перетворився на хрестоматійний.

Та найвідомішим полотном Крамського є робота під назвою «Невідома». У поп-культурі за нею закріпилася інша назва – «Незнайомка», чим вона завдячує асоціації з відомим віршем Олександра Блока.

Після виставки картину «Невідома», що стала ключовою у доробку Крамського, викупив відомий український цукрозаводчик та меценат Павло Харитоненко. Саме в колекції його родини картина зберігалася аж до радянських часів, після чого вона «потрапила» до Третьяковської галереї. Тож нині Україна має всі підстави говорити про те, що цю перлину українського культурного спадку необхідно повернути назад.

Попри все, жодного слова про те, що славетний художник – Іван Крамський – українець, у російськомовній «Вікіпедія» не знайти. Що ж стосується англомовної версії сайту, то в ця інформація ненав’язливо схована у категорії «росіяни українського походження».

Читайте також:

13022026
Марсохід Curiosity продовжує підкидати вченим головоломки, які важко списати на звичайну гру природи. 
13022026
Лютий традиційно асоціюється з рожевим кольором, плюшевими ведмедиками та хаосом у квіткових магазинах. Проте, якщо відійти від звичних стандартів, 14 лютого виглядає значно глибшим і подекуди навіть містичним. 
Питання про те, що чекає на нас «за порогом», давно перестало бути темою лише для містиків та філософів. 
13022026
Робочий тиждень нарешті залишається позаду і настав час відкласти звіти, вимкнути робочі чати й просто розслабитися. 
13022026
Анонси 2+2
У п’ятницю, 20 лютого, о 18:00 на стадіоні ім. Валерія Лобановського київське «Динамо» проведе матч Української Прем’єр-ліги з львівським «Рухом». Поєдинок стане для «біло-синіх» першим офіційним матчем у календарному 2026 році.