Величезне стародавнє підводне водосховище знайшли під Тихим океаном

Воно може пояснити стару таємницю: чому землетруси в Новій Зеландії сповільнені…

Знахідка цього гігантського резервуара води допоможе розуміти, чому певні землетруси можуть тривати до місяців, не завдаючи значної шкоди навколишній території, посилаючись на дослідження у журналі Science Advances пише видання Iflscience.

В центрі уваги дослідників опинилася зона субдукції Хікурангі в Новій Зеландії, де Тихоокеанська тектонічна плита опускається під Австралійську тектонічну плиту. Ця зона відома численними землетрусами з «повільним ковзанням» біля східного узбережжя Північного острова. Через те, що деякі з цих землетрусів відбуваються на мілководді біля узбережжя Гізборна, ця територія стала цінним об'єктом вивчення, особливо останніми 20 роками.

Одна з команд дослідників, яка намагалася розібратися в тому, чому ковзання відбуваються в одних розломах частіше, ніж в інших, використовувала сейсмічні зображення та виявила, що масивний підводний резервуар води застряг у скелях. Дослідники виявили товстий шаруватий осад, який оточує стародавні поховані вулкани.

Породи під вулканами багаті рідиною. Фото: Ендрю Гасе

Аналіз зразків керна вулканічної породи з цього району показав, що вода становить майже половину об'єму цих порід. Це виходить за рамки звичайних океанічних корів, які, як правило, не містять таку велику кількість води. Докторант Інституту геофізики Техаського університету, Ендрю Гейс, зауважив, що «ми ще не можемо зазирнути достатньо глибоко, щоб точно знати вплив на розлом, але ми бачимо, що кількість води, яка тут спускається, насправді набагато більша, ніж зазвичай».

Звідси дослідники вивели важливий висновок: тиск води відіграє ключову роль у повільному ковзанні тектонічних плит. Зазвичай цей процес спостерігається там, де багатий водою осад похований в розломі, коли одна тектонічна плита опускається під іншу. Проте в даному випадку воду спостерігали у пористій вулканічній породі, яка була похована розломом і перетворилася на глину.

Дослідники планують продовжувати свої дослідження та бурити більше зразків для детальнішого вивчення, але вони вже прийшли до висновку, що рідина відіграє важливу роль у пом'якшенні землетрусів від розлому. Директор UTIG, Деміан Саффер, наголосив, що це «чітка ілюстрація кореляції між рідинами та стилем руху тектонічних розломів, включаючи поведінку землетрусів». Він також вказав на те, що це допомагає підтвердити те, що дослідники раніше передбачали на основі лабораторних експериментів та комп'ютерних симуляцій, але польові дослідження в масштабі тектонічної плити допомагають зробити ці висновки більш переконливими.

Читай також:

Фото: Інститут геофізики Техаського університету/Адріен Арнульф