Вчені «втілили наукову фантастику в життя» і повернули час назад за допомогою квантового світу

Іспанець та австрієць зробили величезний прорив…

Дослідники з Інституту квантової оптики та квантової інформації (IQOQI) Австрійської академії наук (ÖAW) Мігель Наваскуес та Девід Трілло зробили величезний прорив. Вони знайшли спосіб прискорити, уповільнити та навіть повернути квантовий час, використовуючи певним чином переваги незвичайних властивостей квантового світу. Про це повідомила іспанська газета El País, посилаючись на дослідження вчених, які вони опублікували у Physical Review X, Quantum, Arxiv, Physical Review Letters і Optica.

«Все, що ми сприймаємо, відповідає фундаментальним законам фізики, які ми вивчаємо в школі. Проте дослідники квантової фізики погоджуються, що вони не пояснюють субатомний світ, який формує всю реальність на її найбільш мікроскопічних рівнях. Цей невидимий всесвіт представляє випадки суперпозиції (частинка може перебувати в одному стані, в іншому або в обох одночасно), заплутаності (дія на одну частинку миттєво впливає на іншу, навіть якщо вони розділені великою відстанню), псевдотелепатії та телепортація», - йде мова у статті.

Зараз ця команда вчених продемонструвала, що ці квантові частинки можна омолодити або повернути до попереднього стану. Мігель Наваскуес використовує аналогію, щоб пояснити значення відкриття та те, як вони це довели:

«У кінотеатрі (класична фізика) фільм демонструють від початку до кінця, незалежно від того, чого хоче глядач. Але вдома (у квантовому світі) ми маємо пульт дистанційного керування для керування фільмом. Ми можемо повернутися до попередньої сцени або пропустити кілька сцен вперед».

Команда ÖAW розробила «протокол перемотування», який дозволяє будь-якій частинці (електрону, протону або мюону) повернутися до попереднього стану. Трілло провів шлях у теоретичному та експериментальному доведенні цієї здатності за допомогою фотона, який еволюціонує, коли він проходить через кристал. Творче використання експериментального пристрою, відомого як «квантовий перемикач», дозволяє легкій частинці повернутися до свого стану на початку своєї подорожі.

«Це був один із найскладніших експериментів, які ми коли-небудь проводили для одного фотона, — сказав Вальтер. – Захоплююче те, що частинки можуть повернутися до стану, про який ви нічого не знаєте». 

Експеримент був успішно проведений з частинками, які можуть зберігати один біт інформації. Хоча, за словами вчених, теоретично можливо відтворити досвід з людиною, практично це неможливо і марно. 

«Якби ми могли замкнути людину в коробку з нульовим зовнішнім впливом, це було б теоретично можливо. Але з нашими наразі доступними протоколами ймовірність успіху була б дуже, дуже низькою. Крім того, час, необхідний для завершення процесу, залежить від обсягу інформації, яку може зберігати система. Людина – це фізична система, яка містить величезну кількість інформації. Щоб омолодити людину менше ніж на секунду, знадобляться мільйони років, тому це не має сенсу».

Мігель Наваскуес сумнівається в практичній користі відкриття, але все ж вважає свої дослідження безпрецедентним успіхом: «Ми втілили наукову фантастику в життя!»

Читайте також:

Події 1943 року на Волині залишаються однією з найболючіших сторінок українсько-польської історії. 
У середині 19 століття Лондон був найбільшим та найрозвиненішим мегаполісом планети. Населення міста стрімко перевалило за позначку у три мільйони людей. Разом із промисловим та демографічним бумом прийшов і транспортний колапс.
11082026
Сьогодні «багом» називають помилку в програмі або збій комп’ютерної системи. Знаменита історія з 1947 року додає цьому слову майже буквального змісту.
Метрополітен – це не просто транспортна артерія, а велетенський живий організм, крізь який щодня проходять колосальні людські потоки. 
Цифрова епоха створила ілюзію вічного збереження інформації, проте жорсткі диски та хмарні сервери вкрай вразливі до електромагнітних імпульсів, відсутності електроенергії чи просто фізичного старіння матеріалів.