Для більшості з нас колядка – це миле і добре побажання, що несе радісну звістку про народження Спасителя. Але чи замислювалися ви колись, що криється за цими простими словами, і чому наші предки надавали їм такого сакрального значення?
Коляда – це не просто різдвяна пісня, а один із найдавніших міфологічних текстів нашого народу, справжній «код», в якому зашифровані знання про світогляд, цикл природи та програми добробуту на весь наступний рік.
Дохристиянське коріння: що підтверджує наука?
Сучасна етнографія та фольклористика одностайні: колядки мають глибокий архаїчний шар, який сформувався задовго до прийняття християнства. Українські вчені прямо на це наголошували.
«Про все це співається в колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів в Україні», - зазначав видатний український етнограф Олекса Воропай у своєму фундаментальному дослідженні «Звичаї нашого народу».
Цю тезу підтверджують і західні академічні збірки. У фундаментальній англомовній збірці Ukrainian Folk Songs підкреслюється, що:
«Більшість цих пісень походять із малозрозумілої дохристиянської доби, виражаючи пошанування природних сил, зокрема небесних світил».
Отже ці твердження можуть свідчити, що колядки зберегли сліди давніх уявлень про сонячний цикл та зимове оновлення світу.
Астральні мотиви — символіка Сонця, Місяця та Зірок
Рисою найдавніших колядок є астральні мотиви — образи Сонця, Місяця та Зірок. Це невипадково. Зимові свята у слов'ян були пов’язані з періодом сонцестояння, коли «народження нового Сонця» символізувало відновлення життєвих сил природи та настання нового господарського року.
Саме тому образність колядок, навіть після християнізації, зберегла багато традиційних астральних алюзій. Наприклад, ці небесні світила часто виступають символами Господаря (Місяць), Господині (Сонце) та їхніх дітей (Зорі), оспівуючи ідеальну гармонію Роду та його процвітання.
Міфологічні сюжети: «засівання» добробуту
Хоча науковці розглядають колядування насамперед як благопобажальний обряд, а не «магічний код» у буквальному сенсі, його зміст справді містить міфологічні сюжети. Найдавніші тексти часто описують структуру світобудови, яка була зрозуміла нашим предкам – Три Світи: Небо (Горішній Світ), Земля (Серединний Світ) та Підземний Світ (світ предків).
У колядках ми часто чуємо, як «Господар» засіває поле, або зводить хату, що є метафорою впорядкування Хаосу та оспівування процвітаючого життя.
Колядники виступали в ролі «посланців», які приносять благословення. Вони обрядовим словом «засівали» добробут, родючість та здоров'я, а щедре обдарування від Господарів символічно «закріплювало» це добро на рік.
Ця функція — приносити в дім гарні побажання (добра, злагоди, врожаю, здоров'я, добробуту) — є ключовою і відповідає загальноєвропейській традиції ритуального обходу.
Щодо походження самого слова «Коляда», у науковій літературі досі немає остаточної єдиної версії. Наприклад, низка європейських етнографів припускали, що слово «коляда» походить від назви Нового року у римлян — Calendae Januariae (Календи січня). У той час як інша версія – слов’янська – пов'язує слово з давньослов’янським коренем kolo («коло», «колесо»), що символізує сонячний ритм, цикл природи та циклічність часу.
Коляда vs. Щедрівка: не плутаймо свята
На жаль, у сучасній традиції ці два обряди часто плутають, але різниця між ними фундаментальна:
Коляда традиційно проводиться у Святвечір (24 грудня) та на Різдво (25 грудня), ввечері та вночі. Її основний зміст є глибоко міфологічним: вона розповідає про сюжет створення світу, оспівує народження Сонця (у дохристиянській традиції) або Христа (у християнській), а також прославляє Господаря дому.
Натомість, Щедрівка припадає на Щедрий Вечір (31 грудня), також ввечері та вночі. Її сюжет більш побутовий – це побажання конкретних благ на наступний рік, таких як гарний врожай, приплід худоби, достаток, а також елементи сватання та ворожіння
Тож, коли цього Різдва ви почуєте спів колядників, згадайте: це не просто дитячі віршики. Це сакральний текст, що промовляє до вас голосами наших пращурів, несучи в собі тисячолітню мудрість, силу і глибоку віру українського Роду у перемогу світла та добра.
Читай також:
- Не кутя і не вареники: головною стравою давнього українського Різдва був... борщ із «вушками»
- «Велика повінь знищить людство» на Різдво 2025: африканський «Ной» будує ковчеги і заявляє, що 25 грудня буде кінець світу
- Різдвяний кисіль наших прадідів, який вони різали ножем: давній український десерт, який здивує багатьох