Таємниця Пізанської вежі: як інженери зупинили її нахил і врятували від руйнування?

Це приклад того, як наука і інженерія можуть подолати виклики…

Історія Пізанської вежі, яка протягом 850-ти років дивує світ своєю стійкістю та нахилом, розкриває низку несподіваних поворотів та інженерних витоків, які врятували її від неминучого руйнування.

Висота 57 метрів і нахил 3,99 градуса – це лише частка вражаючої історії будівництва Пізанської вежі, яке розпочалося у 1173 році. Вже через п'ять років після початку робіт, болотистий ґрунт почав просідати, призводячи до нахилу фундаменту. Як пише видання iflscience, це призвело б до катастрофи – якби інженери просто продовжили додавати поверхи, майже 100-відсотково, що вежа б впала б під своєю вагою. Тому, початкові плани будівництва адаптували під нахил будівлі.

Однак зведення дзвіниці було призупинено на десятиліття після того, як війни і конфлікти по всій Італії втрутилися в процес. Тільки у 1272 році будівництво відновилося, а закінчилося аж у 2008 році.  

Інженери використали хитру роботу, щоб уникнути руйнування Пізанської вежі. Вони зробити її південну сторону трохи вищою. Про це свідчить різна кількість сходинок на верхньому ярусі: шість на півдні, чотири на півночі. Це також означає, що структура злегка вигнута, хоча це ледь помітно неозброєним оком. 

Саме ці інженерні рішення дозволили вежі не лише залишитися стоячою, але і стати символом витривалості та наукової творчості. Історія Пізанської вежі – це приклад того, як наука і інженерія можуть подолати виклики, навіть ті, що ставлять під загрозу архітектурні шедеври.

Читай також:

Фото: Andrux

Вільгельм Рентген. Саме на його честь названо революційний прилад, що дозволяє зазирнути всередину людського тіла. Але що, якби ми сказали вам, що справжнім винахідником рентгена був зовсім не німецький інженер, а наш співвітчизник? 
19102025
В Україні знову говорять про можливі відключення електроенергії. І хоча ми вже навчилися запасатися павербанками та свічками, питання економії світла залишається болючим. 
19102025
В умовах воєнного стану грошові перекази за кордон стали більш регламентованими, а деякі обмеження змінюють звичний порядок відправлення коштів...
Відкриття Христофором Колумбом Америки наприкінці XV століття стало справжнім тектонічним зсувом не лише у географії, а й у світовій економіці.