Під новою бібліотекою Оксфордського університету, де невдовзі народжуватимуться нові ідеї, знайшли предмет, який колись допомагав пізнавати світ — 700-річний камінь для читання, своєрідний предок сучасних окулярів.
Артефакт, виготовлений із гірського кришталю або скла, датується XIII століттям — епохою, коли знання ще зберігалися у рукописах, а світло свічки було єдиним союзником читача. Такий камінь служив збільшувальною лінзою: його клали поверх тексту, щоб роздивитися літери, написані від руки. За словами археологів з Oxford Archaeology, знайдений об’єкт настільки добре зберігся, що ним можна користуватися навіть сьогодні.
«Це справді унікальна річ — настільки, що її функціональність не втрачена й через 700 років», — розповів керівник проєкту Бен Форд.
Іронія, каже він, у тому, що стародавній інструмент для читання знайшли саме під час будівництва сучасної бібліотеки — місця, де продовжується давня історія пошуку знань.
- Міст між епохами
Для істориків цей камінь — не просто музейна рідкість. Докторка Елеонора Маркем зазначає, що знахідка «поєднує нас із руками середньовічних учених» — тих, хто першим зробив крок від усної традиції до вивчення письмового слова. Саме такі інструменти відкривали дорогу до нової епохи освіти, де головним джерелом істини став текст.
Поруч із лінзою археологи натрапили на інші свідчення життя середньовічного Оксфорда: рештки їжі — кістки, мушлі устриць, фрагменти риби, привезеної з Темзи; старовинні монети, гребінці, пряжки й навіть дерев’яні кулі для боулінгу. Ці предмети малюють живу картину університетського побуту XIII–XIV століть: вчені, студенти, ремісники — усі жили в ритмі міста, де знання перепліталися з повсякденністю.
- Спадщина, що продовжується
Невдовзі Оксфордський університет відкриє виставку, де можна буде побачити не лише цей унікальний камінь, а й інші артефакти, знайдені під фундаментом нової бібліотеки. Там, де колись монахи при світлі свічки схилялися над пергаментом, скоро читатимуть сучасні студенти, гортаючи електронні сторінки.
Минуле й сучасність зустрілися буквально під одним дахом — і ця зустріч нагадує: шлях людства до знань триває. Лише інструменти змінюються, але прагнення бачити світ ясніше залишається тим самим.
Читай також: