Одружились за 14 днів після знайомства: неймовірна історія кохання львівської волонтерки та захисника України

Війна коханню не завада…

Війна коханню не завада. І цю істину вкотре довели українці. Адже під час таких випробувань розумієш, що насправді головне у житті. Вмить стають непотрібними смартфони останньої моделі, дорогі машини чи прикраси. Хочеться лише одного – аби кохані були поруч. Тому саме зараз в Україні справжній бум шлюбів.

Львівський вокзал з перших днів війни почав приймати величезну кількість українських біженців зі сходу, півночі та півдня. І однією із перших у числі волонтерів опинилася і львів’янка Діана Филипець. Вона разом з іншими добровольцями зустрічала, годувала, лікувала і влаштовувала на ночівлю десятки тисяч людей. І саме там вона познайомилася із колишнім АТОвцем Романом Лосем, який в той час слідкував за дотриманням порядку на вокзалі.

Одного дня Роман із товаришами прийшов до намету, де чергувала Діана просто пообідати.

«Підійшли троє хлопців із нацгвардії й сказали, що ми знайшли тобі чоловіка. Кажу, та я пожартувала, якого чоловіка? Я заміж точно не хочу», - згадує дівчина.

Проте, за кілька днів вони з Романом познайомилися краще і виявилося, що для кохання будь-який час вдалий. Відкладати весілля Роман із Діаною не стали. Реєструвати шлюб пішли просто на день народження чоловіка, а обручками вже обмінялися на вокзалі у колі волонтерської родини, яка і звела їх разом.

Проте, під час війни одружуються не лише ті, хто щойно познацомився, але і ті закохані, які вже багато часу навіть живуть разом. Дивіться неймовірно чуттєву сповідь кохання та пропозицію руки та серця – у сюжеті нового випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати. 
Глибоко в українських Карпатах, поблизу села Верхня Грабівниця на Закарпатті, ховається унікальна історична пам'ятка, що десятиліттями зберігає відлуння Другої світової війни.