Науковці створили гігантську фрикадельку з м’яса вимерлого 4 тисячі років тому мамонта

Фрикаделька була виставлена у науковому музеї NEMO в столиці Нідерландів Амстердамі…

Днями вчені-харчовики представили гігантську фрикадельку, виготовлену із м’яса… вимерлого шерстистого мамонта, вирощеного в лабораторії, заявивши, що білок з минулого вказав шлях до їжі майбутнього. Про це пише видання Yahoo.

Фрикаделька була виставлена у науковому музеї NEMO в столиці Нідерландів Амстердамі австралійською компанією з виробництва культивованого м’яса Vow. Але ця м’ясна страва ще не готова до споживання, тому що білок, якому тисячі років, потребує тестування на безпеку, перш ніж сучасні люди зможуть його використовувати.

«Ми вибрали м’ясо шерстистого мамонта, оскільки він є символом вимирання, знищеним попередніми змінами клімату, — сказав співзасновник Vow Тім Ноуксміт. – Нас може чекати схожа доля, якщо ми не будемо робити щось по-іншому, включаючи зміни в таких практиках, як великомасштабне землеробство та спосіб харчування».

М’ясо, вирощене протягом кількох тижнів, було «культивовано» вченими, які першими визначили послідовність ДНК для міоглобіну мамонта, ключового білка, який надає м’ясу смак.

«Я не буду їсти його (мамонта) зараз, тому що ми не бачили цього білка 4000 років, — сказав Ернст Вулветанг з Австралійського інституту біоінженерії Квінслендського університету, який працював з Vow над проектом. – Але після перевірки безпеки мені було б дуже цікаво дізнатися, який мамонт на смак».

За прогнозами, споживання м’яса зросте більш ніж на 70% до 2050 року, і вчені все частіше звертаються до таких альтернатив, як м’ясо рослинного походження та м’ясо, вирощене в лабораторії.

Читайте також:

27062026
Під звичайними вулицями турецького міста Мідьят ховалася історія, яка перевернула уявлення археологів про стародавні поселення...
26062026
27 червня світ відзначає День мікро-, малих і середніх підприємств. Зазвичай у цей день говорять про локальні стартапи, кав’ярні біля дому чи сімейні пекарні. 
Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 
У 79 році нашої ери квітуче римське місто Помпеї, розташоване неподалік Неаполітанської затоки, жило своїм звичним, розміреним життям. 
У прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині на початку 20 століття з копальні дістали майже повністю збережені рештки мамонта. Але згодом на поверхню підняли другу, ще більш приголомшливу знахідку – голову, ногу та фрагменти шкіри іншого велетня.