У похованнях залізної доби на північному заході Ірану було виявлено унікальну формулу підводки для очей, що датується VII–IX століттями до нашої ери. Як пише видання arkeonews, посилаючись на дослідження Тюбінгенський університет, цей стародавній коль (макіяж для очей) виявився напрочуд інноваційним, адже його склад повністю відрізняється від традиційної косметики на основі свинцю, поширеної тоді у Стародавньому Близькому Сході.
Міжнародна дослідницька група під керівництвом доктора Сільвії Аміконе з Тюбінгенського університету виявила, що чорний порошок для очей, знайдений на цвинтарі Кані Котер (на межі колишньої Ассирійської імперії), був виготовлений з натурального графіту та оксиду марганцю. Найбільш вражаюче – повна відсутність свинцю чи органічних матеріалів.
«Замість використання свинцю, як це було поширено в Месопотамії та Єгипті, ця громада розробила особливий рецепт, використовуючи місцеві мінерали», — пояснив доктор Аміконе.
Це відкриття, опубліковане в журналі Archaeometry, переписує наше розуміння практик краси залізної доби та матеріальної культури стародавніх іранських суспільств.
Поховання Кані Котер, розташоване в горах Загрос, містить рештки третього періоду залізної доби, багато з яких належали особам високого статусу. Серед типових похоронних предметів, таких як дзеркала та інструменти для догляду, дослідники знайшли керамічну посудину з чорною косметичною пудрою. Її склад шокував вчених.
«Це перший випадок, коли ми бачимо коль, повністю виготовлений з графіту та оксиду марганцю», — зазначив співавтор дослідження доктор Шелір Амелірад з Гейдельберзького університету. – Це вказує на креативне використання матеріалів та регіональні інновації — справді унікальну знахідку в археологічних даних».
Передові аналітичні методи підтвердили не лише відсутність свинцю, а й органічних сполук. Це свідчить про навмисне та складне формулювання, що відображає високий рівень технологічної та культурної адаптації стародавніх майстрів.
Використання місцевих мінералів, таких як графіт (для гладкого нанесення та блиску) та оксид марганцю (для глибокої пігментації), вказує на глибоке розуміння природних матеріалів та їх застосування. Ці висновки свідчать про те, що громади на східному кордоні Ассирійської імперії були не просто культурними одержувачами, а й активними новаторами.
Читай також: