Усе виглядає мирно й навіть зворушливо: тварина підходить ближче, ми — радіємо, діти сміються. Це здається нешкідливою допомогою. Але саме тут і ховається велика пастка.
Щоразу, коли ми годуємо диких тварин, ми змінюємо їхню поведінку — і не на краще.
- Що може піти не так? Майже все.
Насамперед дика тварина — це не хатній улюбленець. Її життя підпорядковане інстинктам: вижити, перелетіти, зберегти енергію. І коли тварина починає отримувати їжу «з рук» — вона відвикає шукати її самостійно. Її природні навички слабшають. Наприклад, качка, яка зимувала в місті через годування, може не накопичити достатньо жиру й замерзнути.
Крім того, їжа, яку приносять люди, майже завжди їм шкодить. Хліб, печиво, сухарики, навіть насіння не замінюють повноцінного раціону. У птахів це призводить до порушення травлення, дефіциту мікроелементів і навіть летальних наслідків. У зоопарках годівля суворо контрольована, бо навіть крапля зайвого — ризик для здоров’я.
Ще одна небезпека — зміна поведінки. Тварини звикають до людей, перестають боятися, починають наближатися все частіше, бути наполегливими, а іноді — навіть агресивними. Так ведмеді стають небезпечними. Так койоти атакують. А міські голуби або качки — перетворюються зі «сцени з листівки» на санітарну проблему.
Коли ми годуємо — ми провокуємо скупчення тварин, а отже — поширення хвороб. Між ними, а іноді — й на людей.
- А як же допомога?
Якщо тварина поранена, виснажена або надворі критичний мороз — втручання доречне. Але воно має бути точковим, обережним і бажано з порадою фахівця. Усе інше — лише шкодить.
Перелітні птахи, наприклад, залишаються зимувати в місті лише тоді, коли їх регулярно підгодовують. Але таке «зимування» може бути для них фатальним. Якщо температура різко впаде або річка замерзне, — птахи просто не встигнуть відлетіти. І загинуть.
Ми любимо природу, хочемо бути ближчими до неї, допомогти. Але найкраща допомога — не втручатись у її механізми без потреби. Любов до тварин — це не про корм, а про повагу до їхнього життя, яке існує за власними правилами. Іноді найкраще, що ми можемо зробити — це просто спостерігати здалеку.
Читай також: