Двоє українських захисників взяли у полон 12 окупантів: десантники змогли зайти в тил російських позицій на Луганщині

Можна вічно дивитися на вогонь, воду та здобутки наших воїнів…

Можна вічно дивитися на вогонь, воду та здобутки українських захисників. Мужні, сміливі, нестримні, відважні. Вони щохвилини нищать російських окупантів і змушують їх раз за разом «вчиняти жести дорої волі». Лише уявіть, під час одного з боїв на Луганщині всього одна рота повітрянодесантної Січеславської бригади спалила одразу чотири рашистських танки! Зі слів її командира з позивним «Кіборг» журналісту armyinform, у тому бою вдалося знищити багато росіян та їхньої техніки.

«У той день моя рота стрімко просунулася вперед, тож ми змогли зайти в тил російських позицій. Зрозумівши, що перед ними українські десантники, вороги почали масово тікати, - розповідає «Кіборг». – Після того, як ми закріпилися на нових позиціях, рашисти, тікаючи від наступу інших підрозділів нашої бригади, фактично намагалися пройти через наші бойові порядки й потрапляли під щільний вогонь. Тоді ми знищили чотири танки, три БМП, два БТР, БТР КШ та близько двох рот окупантів. Ще понад два десятки росіян, серед яких був один старший лейтенант, потрапило в полон. Як згодом з’ясувалося, кадровим військовим був лише той офіцер — решта мобілізовані».

Тікаючи, росіяни не розуміли, що відбувається, тож тим, хто потрапив у полон, можна вважати, що пощастило. За словами «Кіборга» першу групу з близько 20 осіб вони засікли з квадрокоптера та скинули їм «подарунок»:

«Надавши допомогу своїм п’ятьом пораненим, вони їх просто покинули в лісосмузі та побігли далі, де потрапили під наш вогонь. Частина з них загинула, а решта здалася в полон. Інша група з 12 осіб вийшла прямісінько на КСП роти, де їх у полон взяли всього двоє моїх хлопців».

Ось як описує той бій командир взводу молодший сержант Сергій Найда. Хлопець має вищу освіту, вже чотири роки проходить у бригаді службу за контрактом, тож поступово замислюється над отриманням офіцерського звання.

«За наявною інформацією в одній з лісосмуг був опорний пункт взводу росіян та коли ми туди прибули, виявилося, що їх там набагато більше. Окупанти не очікували, що ми так швидко зайдемо на їхні позиції, вони сиділи біля вогнища й спочатку навіть не зрозуміли, хто перед ними, - пригадує десантник. – Скориставшись їхньою розгубленістю, ми почали впритул нищити все, що бачили. Використовували як РПГ-7, так і іноземні переносні протитанкові засоби. Також проти ворога застосували отриманий після боїв на Ізюмському напрямку «російський ленд-ліз».

Того разу українські військові знову зламали всі старі радянські шаблони про те, що кількість тих, хто атакує, має бути більша за кількість тих, хто обороняється, мінімум утричі. Усього одна рота десантників завдала втрат і змусила тікати щонайменше БТГр росіян.

«Секрет нашого успіху — це бойовий дух та навченість особового складу. Після перемоги під Ізюмом та звільнення Лимана всі хлопці дуже «заряджені». Окупанти, що прийшли на нашу землю, здебільшого в ній і залишаться. Ми обов’язково переможемо!» — підсумував Сергій.

Слава Україні!

Читайте також:

Зараз важко уявити грудень без яскравих вогнів, святкових ярмарків та звичних кожному з дитинства мелодій. Але якщо відмотати час на тисячу років назад, у період розквіту княжого Києва, святкова картина була зовсім іншою. 
Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…