ЗРК «Панцир-С1» у центрі москви: для чого на дахах у столиці росії встановили системи ППО?

Гроші

Також зенітно-ракетний комплекс поставили й неподалік резиденції путіна…

Днями у мережі з'явилися фото та відео з розміщенням ЗРК «Панцир-С1» у центрі москви, у тому числі на будівлі міноборони. Також очевидці помітили зенітно-ракетний комплекс поруч із підмосковним селищем заріччя, недалеко від резиденції президента росії володимира путіна. Що москва хотіла цим сказати? BILD зібрав основні версії:

Прихильники кремлівського режиму пов'язали встановлення систем ППО з п'ятничною зустріччю міністрів оборони та високопосадовців західних країн на базі США в Рамштайні. Мовляв, у такий спосіб кремль надіслав їм недвозначне послання про те, що якщо Захід схвалить постачання в Україну бойових танків, москву буде підготовлено до ескалації війни.

Критики «спеціальної військової операції», навпаки, зазначили, що ЗРК, що з'явилися на дахах, демонструють провал плану путіна завоювати Україну за три дні, і тепер москва змушена вживати захисних заходів. Можливо, ці заходи не є безпідставними, оскільки в останні тижні українські безпілотники вже не раз долітали до території росії.

Деякі західні оглядачі вважають, що до встановлення зенітно-ракетних комплексів у центрі москви не варто ставитись легковажно. Вони побоюються того, що кремль щось замишляє — щось настільки погане, що доведеться чекати удару у відповідь по столиці.

Ще одне пояснення полягає в тому, що кремль боїться своїх військовослужбовців, які можуть збунтуватися, якщо зрозуміють, що стали для влади «гарматним м'ясом» на війні з Україною. Саме тому путін та його оточення озброїлися на випадок можливого повстання чи державного перевороту.

Однак найімовірніша версія зводиться до того, що розміщення у столиці ЗРК «Панцир-С1» зроблено з метою пропаганди. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

18102025
Мова — це не просто набір звуків. Це частина нашої ідентичності, ознака культури й навіть самоповаги. 
Його вакцини врятували сотні тисяч життів, зупинивши масштабні епідемії чуми та холери в Індії. 
18102025
Осінь завжди приходить з певною меланхолією: листя змінює колір, повітря стає прохолодним, а дні коротшають...
Історія про скарби Павла Полуботка — чернігівського полковника та наказного гетьмана Лівобережної України, який жив 300 років тому, досі не дає спокою історикам, шукачам пригод та, звісно, українцям.
Усі звикли до думки, що початок світового кінематографу поклали французи – брати Люм'єри, показавши в Парижі в кінці XIX століття потягу, що прибуває на вокзал.