Служити і воювати будуть усі: численні труни військових змусили путіна спростити систему набору новобранців

Гроші

Також бункерний дід підписав наказ про мобілізацію в пітері та москві.

Хоч би як не намагався путін показати і довести, що армія росії з кожним днем ​​стає дедалі більше, а втрат на війні в Україні немає, правда все одно лізе назовні. Труни приходять, чисельність військових скорочується, про моральний дух в лавах армії можна лише говорити. Однак, це не зупиняє бункерного діда і він вирішив спростити систему набору новобранців. І тепер служити підуть усі. Більше того, строковиків відправлятимуть на війну в Україну.

«Скасують відстрочки від армії, а таких у росії дуже багато. – каже військово-політичний оглядач Юрій Федоров. – Призиватимуть студентів, людей із медичними протипоказаннями, молодих чоловіків єдиних годувальників у родині. Все це спровокує дуже серйозні внутрішньополітичні проблеми».

А ще путін підписав розпорядження на збільшення чисельності армії за рахунок мобілізації в пітері та москві. Ось тільки постає питання – як кремль зможе заманити москвичів чи пітерців на війну за $3 тисячі, якщо кур'єром у цьому місті можна стільки ж заробити за місяць, при цьому залишитися живим та неушкодженим, а не калікою чи добривом в українській землі? Подробиці – у відео:

Читайте також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.