Російський генерал Зусько: як хлопчик з української глибинки намагається вислужитися за амбіції государя?

Гроші

Він із багатодітної родини – один із дванадцяти дітей…

Російський генерал-лейтенант, командувач 58 загальновійськової армії, Михайло Зусько народився і виріс у сакральному місці для російських пропагандистів – на Волині, а саме у селищі Ветле. Він із багатодітної родини – один із дванадцяти дітей. До 2014 року, коли росія анексувала частину українських земель, своїм односельцем у селищі пишалися.

«Як пішов до рязанського училища, то він там – на росії – і залишився. До певного періоду ми навіть ним пишалися, його портрет висів у школі і він був прикладом для дітей», - каже сільський голова села Ветли Любов Павлик.

Михайло Зусько закінчив рязанське військове училище у 1993 році. На той момент сам вступ хлопчика з глибинки був фантастикою. Мабуть, це настільки вплинуло на молодого Зусько, що пізніше він не шкодував життя і крові підлеглих, щоби вислужитися за амбіції государя. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.