Не прилипає до рани та має ефект охолодження: львівські інженери розробили пов'язку з водоростей

Гроші

Вона не тільки знімає біль, а й прискорює загоєння, що важливо під час війни…

Львівські інженери розробили пов'язку на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію, який одержують із водоростей, з елементами фіксації для того, щоб було зручніше їх використовувати. Це суттєво відрізняє їхню якість від існуючих аналогів. Особливо в умовах бойових дій, де не потрібні були б якісь інші предмети для фіксування.

«Вона виглядає, як звичайна пов'язка, але з боків елементи, що приклеюються», - кажи інженер технопарку Валерія Шабікова.

Така гідрогелієва пов'язка наполовину складається з води і має ефект, що охолоджує. Її використовують при опіках та тропічних виразках. Вона не лише знімає біль, а й прискорює загоєння.

«Кожен пам'ятає, як марлеві пов'язки вростають у рану, що гоїться, і коли при перев'язках їх потрібно виривати з цієї рани. Гідрогелієва пов'язка дуже толерантно веде себе з раною, допомагає загоювати, запобігає утворенню рубців і, крім того, вона не прилипає до рани. Дозволяє у вологому стані залікувати рану, запобігає повторному зараженню», - каже доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніко» Володимир Самарик.

Які ще є переваги у цих пов'язок – дивіться у сюжеті:

Читайте також:

У тропічних лісах Південно-Східної Азії живе примат, який візуально нагадує суміш кількох різних тварин. Довгоп'ят має розмір звичайного щура, вуха кажана, міцні задні лапи кенгуру та величезні очі сови. 
Юнак щойно закінчив коледж, як вулицями його рідного міста рушили російські колони. Рішення взяти до рук зброю стало миттєвим.
Бен Бреме та Ешлі Стобарт з Канади зробили те, на що більшість ніколи не наважиться. В один день вони продали будинок, автомобіль, залишили роботу і повністю перенесли своє життя на яхту. 
Нічний ліс приховує багато явищ, які протягом віків формували місцевий фольклор. Коли людське око звикає до повної темряви, можна помітити, як старі пні або повалені дерева м'яко пульсують зеленим світлом.