Не прилипає до рани та має ефект охолодження: львівські інженери розробили пов'язку з водоростей

Гроші

Вона не тільки знімає біль, а й прискорює загоєння, що важливо під час війни…

Львівські інженери розробили пов'язку на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію, який одержують із водоростей, з елементами фіксації для того, щоб було зручніше їх використовувати. Це суттєво відрізняє їхню якість від існуючих аналогів. Особливо в умовах бойових дій, де не потрібні були б якісь інші предмети для фіксування.

«Вона виглядає, як звичайна пов'язка, але з боків елементи, що приклеюються», - кажи інженер технопарку Валерія Шабікова.

Така гідрогелієва пов'язка наполовину складається з води і має ефект, що охолоджує. Її використовують при опіках та тропічних виразках. Вона не лише знімає біль, а й прискорює загоєння.

«Кожен пам'ятає, як марлеві пов'язки вростають у рану, що гоїться, і коли при перев'язках їх потрібно виривати з цієї рани. Гідрогелієва пов'язка дуже толерантно веде себе з раною, допомагає загоювати, запобігає утворенню рубців і, крім того, вона не прилипає до рани. Дозволяє у вологому стані залікувати рану, запобігає повторному зараженню», - каже доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніко» Володимир Самарик.

Які ще є переваги у цих пов'язок – дивіться у сюжеті:

Читайте також:

Зараз важко уявити грудень без яскравих вогнів, святкових ярмарків та звичних кожному з дитинства мелодій. Але якщо відмотати час на тисячу років назад, у період розквіту княжого Києва, святкова картина була зовсім іншою. 
Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…