Не прилипає до рани та має ефект охолодження: львівські інженери розробили пов'язку з водоростей

Гроші

Вона не тільки знімає біль, а й прискорює загоєння, що важливо під час війни…

Львівські інженери розробили пов'язку на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію, який одержують із водоростей, з елементами фіксації для того, щоб було зручніше їх використовувати. Це суттєво відрізняє їхню якість від існуючих аналогів. Особливо в умовах бойових дій, де не потрібні були б якісь інші предмети для фіксування.

«Вона виглядає, як звичайна пов'язка, але з боків елементи, що приклеюються», - кажи інженер технопарку Валерія Шабікова.

Така гідрогелієва пов'язка наполовину складається з води і має ефект, що охолоджує. Її використовують при опіках та тропічних виразках. Вона не лише знімає біль, а й прискорює загоєння.

«Кожен пам'ятає, як марлеві пов'язки вростають у рану, що гоїться, і коли при перев'язках їх потрібно виривати з цієї рани. Гідрогелієва пов'язка дуже толерантно веде себе з раною, допомагає загоювати, запобігає утворенню рубців і, крім того, вона не прилипає до рани. Дозволяє у вологому стані залікувати рану, запобігає повторному зараженню», - каже доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніко» Володимир Самарик.

Які ще є переваги у цих пов'язок – дивіться у сюжеті:

Читайте також:

05092026
В історичних записах дослідники знайшли дуже оригінальні варіанти імен для дітей.
7 вересня о 20:20 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра серіалу «Таксі для опера».
Гареми Османської імперії асоціюються у світі з розкішшю, пристрастю та екзотичним коханням. Проте самі турки сприймають цей інститут абсолютно прагматично і саме так навчають своїх дітей у школах.
Мешканки османського гарему чудово знали, що екзотичні делікатеси здатні розбудити в правителя палкі емоції. 
Останній султанський гарем у Туреччині був ліквідований понад століття тому, а сучасна турецька держава суворо забороняє багатоженство.
Був час, коли Османською імперією фактично керували не султани, а їхні матері. Цей феноменальний період історики назвали «Жіночим султанатом»