На зустріч із «Москвою»: єдиний авіаносець росії «Адмірал Кузнєцов» у критичному стані

Гроші

Авіаносець – радянська спадщина росії…

«Адмірал Кузнєцов» – ще одна гордість російського флоту. Корабель може нести понад 50 літальних апаратів. Також у його озброєнні протикорабельні ракети та ЗРК, а від цього «Адмірал Кузнєцов» не просто авіаносець, а ракетний крейсер. Як і все озброєння росії, авіаносець – радянська спадщина. Намагаючись зберегти колишню міць флоту, у кремлі навіть не помітили, що корабель давно перетворився на «валізу без ручки».

«У 1991 році, у зв'язку з розпадом союзу, корабель, який не пройшов навіть випробування, росіяни вкрали фактично з Чорного моря, щоб не ділити його з Україною і відправили на Північ, де він і служив довгий час. Це була перша помилка, тому що цей корабель розрахований на експлуатацію в середніх широтах, в Атлантиці. Він не призначений для постійного перебування в арктичних широтах. Із цього і почалися всі його «болячки», - каже військовий експерт Павло Лакейчук.

Після нещодавньої пожежі на кораблі, що перебуває на ремонті в мурманську, випливли нові дані про реальний стан флагмана російського флоту. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.