Московське СІЗО Лефортово: чому командирів «Азов» туди перевели, і що розповідають про в'язницю колишні в'язні

Гроші

Вже понад місяць захисники Маріуполя перебувають у російському полоні...

Вже понад місяць захисники Маріуполя перебувають у російському полоні на окупованому Донбасі. Досі на найвищому рівні ведуться перемовини щодо їхнього звільнення. За повідомленнями російських ЗМІ, командирів полку «Азов» утримують окремо – у московському СІЗО Лефортово.

«Факт переведення в СІЗО столиці може свідчити про те, що стосовно керівників полку «Азов» слідчі дії ведуться або у провадженні ФСБ, або веде слідчий комітет», - вважає незалежний адвокат Микола Полозов.

Лефортово – це в'язниця найсуворіша в рф, насамперед за умовами утримання, обмеження можливості комунікацій із зовнішнім світом. У 30-ті тут закінчили свої дні: маршал Василь Блюхер, прем'єр-міністр Латвії Хуго Целміньш. Пізніше в камерах цього СІЗО були Олександр Солженіцин, Валерія Новодворська, молодший син Йосипа Сталіна Василь. Свого часу в Лефортово опинився і письменник Едуард Лимонов. Ось що він згадує про проведений там час:

«У місці, де сходяться всі три частини літери «К», знаходиться великий пульт. Сиділи ми по двоє, троє у кам'яних мішках-пеналах, сусідів нам міняли раз на кілька місяців. Коли виводили, то стражники видавали тріскаючі звуки, стискаючи в руці металевий кругляш із мембранною, – попереджали «Ведемо державного злочинця». По дорозі були дерев'яні комори-мішки, в які у разі появи зустрічного зека нас ховали».

Подробиці – у відео:

Читайте також:

Коли ми говоримо про нацистську окупацію України, часто виникають дискусії про певні «послаблення» на початку: відкриття церков чи діяльність «Просвіти». 
15052026
Українська мова живе не лише в підручниках чи словниках...
18 травня о 15:15 на 2+2 відбудеться прем’єра документального фільму «Сталеві птахи». Це історія про одну з найризикованіших і найсекретніших спецоперацій Сил оборони України під час битви за Маріуполь.
15052026
Вихідні створені для того, щоб перезавантажити мізки, вимкнути робочі чати і нарешті віддати належне якісному екшну. 
Офіційна радянська історія роками малювала картинку «зразкового порядку» під час виїзду мешканців Прип’яті. Але документи та свідчення очевидців відкривають зовсім іншу реальність. 
Іноді, щоб здійснити археологічний прорив, не потрібно споряджати експедицію в Єгипет. Достатньо просто почати копати льох на власному подвір'ї. Саме так сталося у 1965 році в селі Межиріч, що на Черкащині.