Ампутації, протезування в США та повернення додому: як трагедія у Краматорську змінила життя родини Степаненків?

Гроші

Мама Наталя втратила ліву кінцівку, а 12-річна Яна лишилася обох ніг…

Через рік важкої боротьби та переживань далеко від Батьківщини, Яна та її мати Наталія Степаненки, мешканці Краматорська, нарешті зустрілися з львівськими лікарями, які врятували їх та дали надію повернутися до активного життя. Життя сім'ї змінилося 8 квітня минулого року, коли російська армія безжально обстріляла вокзал у Краматорську під час евакуації мирного населення. Та трагедія забрала 57 людей і залишила 114 пораненими. Серед постраждалих були також мати та донька Степаненки.

Мама Наталя втратила ліву кінцівку, а 12-річна Яна втратила обидві ноги. Тяжко поранені, вони були евакуйовані до Львова, а після лікування там попрямували до американської клініки, де проводилося протезування та реабілітація. Сім'я проживала в Сан-Дієго, де мати і дочка вчилися поводитися з протезами.

Наталя зізнається, що мріяла повернутися до України, бо для них це рідний дім. Вони розповідають, що американські друзі були вражені, коли побачили відео з місця трагедії та завжди надавали їм підтримку. Сім'я Степаненків пройшла довгий шлях, від моменту обстрілу до відновлення, і зараз вони можуть сказати, що ампутації не визначають їхнього життя.

Подробиці – у сюжеті:

Читай також:

Гаїтянські мігранти вирушають до Сполучених Штатів у пошуках кращого життя, але разом із валізами часто змушені нести і тягар чужих упереджень…
12032026
Пошуки могили Чингісхана давно перетворилися на своєрідний «Святий Грааль» для археологів.
Смерть Богдана Хмельницького залишила по собі не просто порожнечу, а справжню геополітичну прірву. 
Стодоларова банкнота – найпопулярніша валюта планети, якою можна розрахуватися майже в будь-якому куточку Землі. Щоразу, коли ми тримаємо в руках цей зелений портрет, ми бачимо зосереджене обличчя Бенджаміна Франкліна. 
Коли сьогодні український захисник стискає у руках ніж або автомат, над яким прочитали молитву, за його спиною стають тіні козаків Богдана Хмельницького та повстанців Холодного Яру.
Вони народилися зі смартфоном у руках і здатні монтувати відео швидше, ніж ми заварюємо каву. Їх не лякають корпоративні ієрархії, а стабільна робота «з дев’ятої до шостої» здається їм пережитком минулого.