24-річному українському захисникові встановили унікальний біонічний протез

Гроші

Воля до життя та свободи в крові у захисників та всього народу України…

Українські захисники показують нелюдську витримку та мужність у війні з російськими загарбниками. Їх ніхто й нічого не може зупинити. Воля до життя та свободи у них у крові.

24-річний Олександр Філіппов брав участь у звільненні Чернігівської області, воював на Запорізькому та Донецькому напрямках. Але під час виконання одного з бойових завдань був поранений і втратив руку.

«Кулемет танка, в якому ми їхали з побратимами, заклинив. Я виліз його поправити і в цей момент у танк потрапила міна – згадує Олександр. - У мене була посічена рука, пробито легеню і багато осколкових поранень. Дуже добре, що ті, хто був тоді зі мною, не розгубилися і надали мені першу медичну допомогу».

Незважаючи на всі зусилля медиків, хлопцеві довелося ампутувати руку. Потім він переніс кілька складних операцій та пройшов реабілітацію. 24-річний захисник зізнається, що мріяв про сучасний біонічний протез, але навіть не думав, що його можливо буде встановити в Україні, а доведеться їхати за кордон. Проте йому встановили біонічний протез в українському реабілітаційному центрі «Незламні».

Як працює нова рука 24-річного захисника України Олександра Філіппов, і чому від неї у захваті його маленький син – дивіться у відео:

Читайте також:

Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити. 
Ще зовсім недавно ідея повернути вимерлих істот здавалася фантастикою з фільмів...
Юрій Кондратюк — людина, чиї розрахунки вивели американців на Місяць, проте обставини його власного фіналу залишаються однією з найбільших таємниць Другої світової війни.
27032026
На південному сході Туреччини під час планових тренувань пошуково-рятувальних груп у водосховищі дамби Діджле водолази натрапили на дивовижну знахідку – залишки стародавнього міста, вік окремих споруд якого сягає майже 2400 років.
Нещодавно в межах проєкту «Загублений світ» експерти розбирали феномен, який змушує нас ганятися за брендами та старовинними артефактами. Виявляється, ми платимо не за дизайн, а за право відчувати себе іншими.