14 населених пунктів опиняться у зоні ураження: які ядерні злочини вчиняє росія у Харкові?

Гроші

Росія добре розуміє, куди б'є і до яких наслідків це може спричинити…

Весь ядерний матеріал, збагачений ураном, що зберігався на майданчиках Харківського фізико-технічного інституту, Україна перестала передавати росії у 2012 році. В обмін на позбавлення ядерного статусу, Україна отримала гарантії безпеки та виключення будь-яких форм агресії від найбільших ядерних держав світу. Але 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що ці гарантії не працюють.

Тільки на території фізико-технічного інституту в Харкові, де досі розташована унікальна ядерна установка – джерело нейтронів, було понад сто влучень.

«Лише у стіну будівлі сім ракет вдарило, – розповів генеральний директор ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» Микола Шульга. – А в дах така кількість мін потрапила, що я зараз навіть не порахую точно. Ну, близько десяти, напевно».

Але найстрашніше, що росія добре розуміє, куди вона б'є і до яких наслідків це може призвести. Бо чудово знає, що на цій території є радіоактивне паливо і варварські дії російської армії можуть призвести до страшної катастрофи.

У разі вибуху на території Харківського фізико-технічного інституту у зоні поразки опиниться 14 населених пунктів. А з огляду на те, що від Харкова до російського кордону всього 40 км, то до зони ураження потрапляє і російська Білгородська область. Однак це зовсім не хвилює російську владу.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Поки американські багатії ховаються глибоко під землю, найбагатша людина Індії Мукеш Амбані вирішив продемонструвати свій статус, побудувавши фортецю, що сягає небес. 
Надійне підземне сховище біля свого двору збудував житель Київщини Кирило Барашков. 
Індустрія виживання в США вже давно перетнула межу звичайного будівництва і вийшла на рівень космічних технологій. 
Гроші та масштаб не завжди гарантують успішний результат, особливо коли мова йде про створення ексклюзивних закритих поселень. 
Капітальне будівництво залізобетонних укриттів – це складний, дорогий і дуже довгий процес. В умовах війни українці не мають часу чекати на завершення багатомісячних будівельних робіт.
Руйнування енергетичної інфраструктури та загроза блекаутів стали потужним стимулом для розвитку українських технологій.