Сталеві «вовки» Харкова: як 127 бригада ТРО звільнила місто від окупантів і витіснила їх за кордон?

Бригада

Добровольців було настільки багато, що на усіх не вистачало зброї, бронежилетів та навіть касок…

Оборона Харкова увійшла в сучасну військову історію. У перші дні повномасштабної війни місто та область стали одними з перших територій, куди зайшли російські окупанти. Броньовики «Тигр», військові КАМАЗи, бронетранспортери та елітні підрозділи рф навіть зайшли у місто, але зустріли там такий опір, що тікали назад швидше ніж заїжджали. І гнали їх харків’яни – звичайні люди, які у пуховиках та кросівках взяли до рук автомати та відстоювали свій дім.  

Просто за лічені дні у місті Харків утворилася 127 бригада територіальної оборони, яка на 90% складається не з військових, а вмотивованих українців. Добровольців було настільки багато, що на усіх не вистачало зброї, бронежилетів та навіть касок. Проте відсутність необхідного екіпірування, не завадило українським захисникам вигнати ворога з української землі та дати йому доброї прочуханки.

«Наш батальйон вийшов перший на державний кордон села Тернова, Харківської області. Щільність за цей населений пункт була така, що фактично усе розліталося, вибухало навколо, не перестаючи. Супротивник стягнув сили на кордон зі свого боку, бо цей населений пункт від нього вже кілометр – державний кордон», - згадує командир 227 батальйону «Іспанець» Олег Черкашин.

І якщо ще на початку повномасштабного вторгнення, росіяни переважали у повітрі, то зараз із боку Харкова не потикають сюди носа. І все завдяки звичайним сантехнікам, комбайнерам, бізнесменам та робітникам.

«Цей весь досвід, він набутий саме тут, в реальних бойових умовах. Тобто, не було у нас якогось там курсу навчання, наприклад, бойових пілотів, який ви маєте пройти, а потім вже вступати у бій. Ні, такого не було. Реально вчилися усьому самі. І зараз є ділянки фронту на яких вони (росіяни) не літають – бояться, бо там працюють наші хлопці», - каже військовослужбовець із позивним «Чечен».

Як харківські захисники вели запеклі бої, вигадуючи креативні рішення? Чому і як пішли у наступ на два дні раніше запланованого терміну Міноборони? Та як їм вдалося обманути ворога і тим самим дати можливість українським захисникам розпочати контрнаступ на іншій ділянці фронту? Подробиці – у сюжеті:

Loading...

Читайте також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.