«Дуже страшно, коли ворог так близько», - акторка серіалу «Окуповані» розповіла, які сцени давались найважче

Анонси 2+2

Серіал про українців, які попри страх й щоденну небезпеку обрали шлях боротьби…

У Києві завершилися зйомки чотирисерійної драми «Окуповані». За словами продюсерки проєкту Олесі Пазенко, ідея фільму з’явилася, коли вона прочитала перші історії людей, які пережили окупацію. Згодом продюсери відвідали телеведучого каналу 2+2 Геннадія Попенка, який у перші дні повномасштабної війни разом з родиною опинився в окупованому Іванкові. Саме після цієї зустрічі й вирішили, що потрібно розповісти про тих, хто мужньо переживає випробування окупацією, не втрачає надії та чинить опір загарбникам.

Сценарій до чотирисерійного фільму «Окуповані» написав відомий сценарист та письменник Андрій Кокотюха. Про свою героїню, акторське та особисте життя розповіла виконавиця однієї з головних ролей Тетяна Юрікова.

— Тетяно, хто вона, ваша героїня?

— Дія відбувається в одному з українських сіл, яке окупували росіяни. Моя героїня прихистила у своєму будинку сусідів, яких й не дуже добре знала. Будинок сусідів розбомбили російські агресори, тож моя Клавдія без вагань взяла їх до себе. І, попри те, що вона не сама живе у цьому будинку, оскільки приїхала ще й донька з сином, які мають намір поїхати якомога далі від бомбардувань, але не встигли. Для мене Клавдія — берегиня. Вона не героїня чи бунтарка, але може «розірвати» на шматки того, хто скривдить її дітей. Клавдія годує сусідів, віддає консервацію, їй нічого не шкода. Чоловік Клавдії — лікар-хірург, змушений допомагати окупантам, але робить це лише для того, щоб не чіпали його сім’ю.

— Яка сцена у фільмі вам далася найважче?

— Сцена евакуації. У фільмі є момент, коли мій онук збунтувався і втік. Нам треба виїжджати, а дитини нема. Ніхто з родини через дитину не зміг виїхати. Цей розпач, коли навколо рашисти з автоматами, усюди — триколори, і розумієш, що ми — у пастці… Я відчула той жах, який не можна показати родині. Ти бачиш, що виїжджають сусіди, машини йдуть караваном, а ми стоїмо під дощем і не знаємо, що буде далі. Цю «картинку» я приміряла на себе, і мене охопив невимовний жах. Дуже страшно, коли ворог так близько.

Чи є у героїні серіалу реальний прототип? Про серіали та фільми, котрі знімають під час війни та багато цікавого читайте у повному інтерв’ю акторки Тетяни Юрікової для видання «Високий Замок».

Читай також:

Коли ми дивимося на сучасні Збройні Сили України, ми бачимо потужну машину. Але був час, коли все трималося на куртках-камуфляжах, будівельних касках і неймовірній внутрішній силі. 
27122025
Новий рік 2026 за східним календарем — це рік Червоного Вогняного Коня. Для українців цей період залишається часом незламності, тому головними критеріями святкового меню стають швидкість, енергонезалежність та використання локальних продуктів.
Весільний торт Єлизавети ІІ та принца Філіппа став символом розкоші, традицій та майстерності кулінарів…
Сьогодні ми звикли до історій про айтівців, які здають квартиру в столиці та їдуть на Балі «шукати себе». Але наприкінці XIX століття такий вчинок вважався не просто дивним, а справжнім соціальним самогубством. 
26122025
Культова історія про Кевіна Маккаллістера отримала нове, максимально солодке втілення.