Актор зізнався, що у сценарії були навіть репліки, які він каже в реальному житті…
5 грудня о 20:15, в рамках спецпрограмування до Міжнародного дня волонтера, телеканал 2+2 представить чотирисерійну воєнну драму «Шлях». Це відверта розповідь людини, яка під час війни проходить складні випробування на межі життя та смерті, викристалізовуючи власне ставлення й сенси.
Головного героя – волонтера Олексія – зіграв молодий український актор Іван Жилюк. Його персонаж – талановитий перемовник та аналітик. Ще до повномасштабного вторгнення він допомагав сім’ям, розділеним лінією фронту, повертав полонених і розшукував зниклих безвісти. Для досягнення поставлених цілей він не нехтував будь-якими зв’язками, бо його головна мета – допомогти. Однак 2022 року, особисто зіштовхуючись зі звірствами російських окупаційних військ і переживаючи втрати, Олексій проходить власний шлях трансформації.
Іван Жилюк розповів, що історія його героя тісно переплітається з його реальним життям. Від початку повномасштабного вторгнення актор став волонтером, вивозив людей з окупованих росіянами територій, привозив гуманітарну допомогу, перетинаючи лінію фронту.
«Коли прочитав сценарій, знайшов дуже багато паралелей зі своїм реальним життям. Мені про це в університеті розповідали майстри, що такі дива іноді трапляються, – розповів Іван Жилюк. – Коли почалася повномасштабна війна, ми з друзями домовлялися, вивозили людей через лінію фронту з окупованих територій, возили продукти, предмети найпершої потреби. Зараз згадую це і розумію, що тоді зовсім не відчував страху. Я його дуже глибоко так заховав, щоб не думати про це, а просто робити. Мені довелося побачити багато неприємних речей, пережити важкі емоції, які я не пропрацьовував, і цей досвід мене бентежив. Мені снилися сни…»
Вам не довелося грати, а знову пережити ті відчуття на майданчику?
Зйомки в стрічці «Шлях» стали для мене своєрідною терапією, свій пережитий досвід я виплеснув у ролі Олексія. Дуже вдячний режисеру Денису Тарасову, який так відкрив мене, як ніхто раніше. Вдячний партнерці Насті Пустовіт, яка дуже точно втілила свою героїню. Бо це теж її реальна історія: героїня з міста, поруч з яким в окупації опинилися батьки Насті. Та й сама Настя опинилася в окупації під Києвом, активно займається волонтерством.
Чим ви схожі з Олексієм?
Він просто робить те, що потрібно, – не з якихось ідеологічних переконань, а тому, що так треба, бо навколо багато людей потребують допомоги. Хто, крім мене, це зможе зробити? Як і я в студентські роки, мій персонаж дуже меланхолійний, втомлений, депресивний, експресивний… Його стан проявляється і в єдиній у стрічці сцені сексу: після пережитого сильного стресу герої зближуються. Так само в мене було і в реальному житті. На тлі стресових подій це був єдиний момент чогось позитивного, емоції проявляються так сильно, ніби завтра вже не існує.
Олексій так само не думав, що прийде велика війна. У сценарії виявилися навіть репліки, які я кажу в реальному житті. У мене була обручка, на якій з одного боку написано: «Все пройде», а з іншого – «І це пройде». І мій персонаж каже: «Все пройде, ми просто маємо робити те, що маємо».
Як Іван готувався до зйомок, а також – чому варто подивитися цей фільм, читай в ексклюзивному інтерв'ю актора сайту afisha.bigmir.net.
Читай також:
