Народні цілителі: рятівники чи шарлатани?

Якось до відомого фітотерапевта прийшла жінка зі скаргою на нетримання сечі. Мовляв, до кого тільки не зверталася, усе перепробувала. Виявилося, що проблема виникла якраз внаслідок лікування звичайним чаєм із м’яти, який жінці прописав інших цілитель. Ця трава дуже добре розслабляє м’язи. Іноді аж занадто добре.

Шарлатан? Від такого чую! Так відповідає на різні закиди 88-річний Борис Болотов. Він називає себе академіком, вважає, що люди походять від рептилій і тому пропонує усім пити шлунковий сік крокодилів, який називає "Бальзамом Болотова". Мовляв, продукт – це і є славнозвісний еліксир вічного життя. Академік Болотов каже, що не лікує людей, а просто оздоровлює.

Утім, є і інші цілителі, які за великі гроші врятують від страшних симптомів звичайними примовляннями. У МОЗ застерігають – це може бути не тільки не корисно, а й шкідливо. Поки ви вірите у силу слова, хвороба у вас може прогресувати.

У високогір’ї українських Карпат перші офіційні лікарі з’явилися у середині 20 століття разом із ненависною радянською владою. Гуцули, у разі недуги, як і століття тому, віддавали перевагу місцевим мольфарам, чаклунам чи травникам. За останні 70 років ці традиції ще не перевелися.

У Дідовій Аптеці у селі Криворівня перехожі та туристи можуть продегустувати кілька десятків видів різноманітних чаїв та настоянок. За красивими назвами "Поцілунок дзвінки", "Сон вівчаря", "Кохання гуцулки" суміші доволі традиційних трав: м’яти, іван-чаю, золототисячника, цикорію. Головна настоянка – "Золото Чорногори", виготовлена із кореню терличу, який ще називають калган або дженджура. Корінь цієї рослини збирають пізно восени високо в горах і тільки справжній гуцул знає, де його шукати.

Вживати чи не вживати чаї та настоянки із трав, звісно, справа кожного. Але от, перш ніж лікуватися таким специфічним зіллям, все ж радимо проконсультуватися із фахівцями.

Більше цікавого дивіться у Загубленому Світі та долучайтеся до нашої спільноти у Facebook.