Акторка розповіла про свою роль у новому серіалі "Стоматолог" та особисте життя.
У новому детективному серіалі "Стоматолог" на 2+2 Катерина Вишнева зіграла роль помічниці стоматолога Марини, закоханої у свого керівника. У відвертому інтерв’ю для Високого Замку акторка поділилась, що було найважчим під час зйомок, які страхи має та як відпочиває після напруженої роботи.
– На початку зйомок серіалу ви зламали руку...
Після перших знімальних днів у мене були вихідні. Ми вирішили поїхати відпочити, але потрапили в аварію, внаслідок якої я зламала руку. У мене був шок, не знала, як тепер грати у серіалі. Спочатку вмовила лікаря накласти мені гіпс, який можна було знімати, а потім почали вигадувати з режисером, як сховати свій перелом від камери. Ховали руку за столом, меблями, стоматологічним кріслом. Рука нестерпно боліла, я не могла нею рухати, але від зйомок не відмовилась.
– Після зйомок не було відчуття, що ви перейняли якісь риси у своєї героїні?
Насправді, за сценарієм, моя героїня була трошки іншою. Мила самотня матуся, яку всі ображали. Закохана у свого привабливого керівника, вона слухняно виконувала усі його забаганки. Але виникало питання – якщо вона сама виховує сина, і в неї це виходить, чи може вона бути слабкою? Мені захотілось зробити її сильною і жвавою. Сподіваюсь, що в кінці вона здивує телеглядачів своїм непередбаченим рішенням. Моя Марина може дати відсіч. У цьому ми дуже схожі. Я рішуче йду до своєї мети, наперекір усьому. Саме так я і потрапила до театру, адже дівчині з Кривого Рогу ніколи не світило потрапити у світ кіно.
– Ви вирішили цю систему зруйнувати?
Мене до цього підштовхнули. Річ у тім, що я друга дитина у сім’ї. Старша сестра з дитинства була зразковою дівчинкою, а я – бешкетницею. Мама хотіла скерувати мою енергію у правильному напрямі і віддавала у різноманітні гуртки: хореографія, вокал, акробатика, баскетбол… Але як тільки я досягала певних успіхів, навіть дуже скромних, мені ставало нудно. Моя позиція була чіткою – проти всіх. Одного разу мама взяла мене за руку і повела до театру. Пригадую мамині слова: "Ти тут і тижня не протримаєшся!". Виклик було прийнято, і через три роки я вже грала у всіх можливих виставах.
Але мама не дуже схвалювала мою відданість мистецтву. Вистави у театрі були з ранку до вечора, а між ними я знаходила час для школи. Вчилась я добре, але вважала, що театр – головне. Коли батьки зрозуміли, що заборони вже не діють, самі запропонували поїхати до Києва у театральний. Здавалось, мрія здійснилась, але було непросто. З першого курсу працювала, щоб оплатити своє навчання: роздавала листівки, танцювала народні танці на святах і була нянею у ресторані. Остання робота була найважчою. Я наглядала не тільки за школярами, іноді навіть за 6-місячними малюками, поки їхні батьки щось святкували. Довелось швидко подорослішати.
– Коли з’явились перші серйозні роботи у телесеріалах?
У 2007 році українського телевиробництва геть не було. Наших акторів брали на масовки і маленькі епізоди, тому потрапити у крутий проект було малоймовірно. І ось мене, студентку 4-го курсу, запросили на кастинг. Їхати на проби так не хотілося. На вулиці – вбивча спека, а я ще й випрала всі свої речі. Не довго думаючи, одягнула дурнувату сукню-комбінезон, заплела дві косички і без особливого ентузіазму поїхала. Тоді мене і затвердили у стосерійну картину "Колишня".
– Який образ був для вас найважчим?
Напевно, у серіалі "Не зарікайся". Я грала холоднокровну жінку, яка пройшла дитбудинок, в’язницю і навіть роботу на трасі. Такі люди ніколи не виказують своїх емоцій, дивляться ніби повз тебе.
– Ви із захопленням розповідаєте про свою роботу, але ніколи не говорите про особисте.
Жодної таємниці немає. З коханим я познайомилась у Молодому театрі, він – теж актор. Під час нашої першої зустрічі на репетиції я йому сподобалась. Він замріявся, а я, як справжня леді, зробила йому зауваження словами: "Ну, не гальмуй!". Я зі старту дозволила собі грубість, і його це не зупинило. Ми довго дружили, а потім це переросло у дещо більше.
– З таким активним графіком вдається знаходити час на спільний відпочинок?
Відпочиваємо, звісно, разом. У нас експрес-метод. Коли після двох місяців безперервної роботи з’являються вихідні, можемо стрибнути до машини і поїхати на два дні у гори. Любимо відкривати для себе нові місця.
– Чим таку відважну дівчину, як ви, можна налякати?
У мене нема сильних страхів. Єдине, чого б я не хотіла ніколи випробувати у кіно, – зйомки у труні. Це моторошно. А так я дуже люблю переборювати себе. Інколи від цього страждає коханий. На першому побаченні потягнула його на дах. Знала, що він боїться висоти, але все одно потягнула. Та він молодець: навіть вигляду не подав.
Дивіться серіал "Стоматолог" з понеділка по четвер о 20:20 на 2+2!
