Такою, забороненою в усьому світі зброєю, кремлівські терористи нашпиговують нині лісосмуги та поля перед своїми позиціями.
У своєму новому будинку Микола Іванович прожив не довго. Почалася війна і будинок згорів. Але своє господарство чоловік зберіг. Усіх кіз він знає по іменах і усі вони відкликаються на голос господаря. За ними доглядає разом із дружиною. У селі вони лишилися удвох. Коли немає з ким поговорити – балакає із козами.
Село Водяне бойовики розбирають на друзки з артилерії. На армійському сленгу це означає – зрівнюють із землею.
По коліна у багнюці за кілька сотень метрів від ворога вони впевнено і міцно тримають позиції. На тому боці ворог засів на висоті у бетоні. Стріляє з усього, навіть боєприпасами, забороненими міжнародними конвенціями. Військові кажуть, що ворог б’є фосфорними снарядами та розкидають "лепестки". Наступивши на такий "лепесток" у людини не залишається шансів. Вона приречена перетворитися на інваліда або стекти кров'ю.
Гаряча доба на передовійНаші знають, із ким мають справу і хто постачає найманцям таку зброю. "Спрінтер" мріяв стати фінансистом, вивчився на програміста, а досвід здобуває у окопах на передовій із автоматом. Цю війну він уявляв не такою. Каже по телевізору вона виглядає героїчною, а насправді є окопною, холодною, брудною і підступною. Щовечора він дзвонить батькам і коханій. До стрілянини звик, а до розлуки – ні. Особливо тяжко увечері. У таку пору, коли десь в Україні люди відвечеряли, поцілували дітей на ніч і лаштуються спати. Тут набивають магазини патронами і протирають тепловізори. На передовій триває двобій між життям і смертю.
Більше новин дивіться у Спецкорі на 2+2.