"Люстратор 7.62" поспілкувався з людиною, яку без вини засудили до пожиттєвого позбавлення волі.
Історія Володимира Панасенка не має аналогів в Україні. Це історія, коли людину серед білого дня без жодного доказу кинули у в'язницю.
"Ви собі уявіть: тебе хапнули на вулиці, звинуватили в тому, чого ти не робив, привезли на кладовище, кинули в могилу. По боках стоять судді і прокурори і не дають тобі вилізти з тої могили, - описує Володимир Панасенко свою ситуацію.
Чоловіка засудили до довічного позбавлення волі без жодного доказу його провини.
"Справа Панасенка є унікальною, - каже адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький. – Людина середнього рівня, яка візьме ці матеріали і навіть не фахівець, якщо ознайомиться з ними уважно, побачить, як все було насправді".
Володимир Панасенко, 1959 року народження. Проживав з родиною у Львові. У 90-ті роки разом із партнером, сьогодні депутатом Львівської міськради Романом Федишиним, організували один з найбільших ринків Західної України "Шувар".
"Я працював простим адміністратором. Федишин - один із співвласників, йому належав 51% всього підприємства", - розповідає Володимир Панасенко. Дружині Володимира Панасенка належало 8% акцій товариства "Шувар".
26 жовтня 2006 року невідомі підірвали автомобіль директора ринку Романа Федишина. Він зазнав незначних поранень, в результаті вибуху загинула 14-річна дівчинка, яка випадково опинилася поруч. Тоді ж депутат заявив, що тим, хто допоможе розкрити злочин він заплатить 1 млн гривень. І чесні, і звичайно неупереджені українські правоохоронці розпачали таке ж чесне розслідування.
З самого початку вони хапнули організатора злочину – Рудого. Він визнає себе винним і вказує на замовника злочину – сам Федишин замовив імітацію вибуху свого автомобіля з метою підняття іміджу серед депутатів "Батьківщини" на той час. Але міліція на чолі з Романом Шарком затримує не Романа Федишина, а Володимира Панасенка. Доказ його провини виглядає абсурдним.
Вирок колегії суддів Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2008 року у справі замаху на директора Федишина:
"Суд вважає, що оскільки Панасенко в період часу з 11 до 12 години 26 жовтня 2006 року постійно не перебував в полі зору працівників ТОВ "Шувар", то в цей час він реально міг передати гроші Рудому".
Тобто, оскільки ні слідство, ні суд не змогли встановити де знаходився Панасенко протягом години після вибуху, то суд вважає його винним у замовленні вбивства директора Федишина. На цій підставі його засудили на довічне ув'язнення з конфіскацією всього майна.
Вже 10 років життя Панасенко провів за гратами.
"А слідчий Шарко Роман Степанович, який мене сюди засадив по замовній цій справі за ці роки по журналістських розслідуваннях вже визнаний і корупціонером, і звинувачений в кришуванні бізнесу кольорових металів, і в розкраданні держмайна", - каже Володимир.
Цікаво, що невдовзі після розкриття чи фальсифікації справи Федишина, Роман Шарко став прокурором Сокальського району Львівської області.
Уповноважений ВР з прав людини 1998-2012 Ніна Карпачова ще 7 лютого 2012 року з трибуни Парламенту заявила щодо ув'язненого Володимира Панасенка: "Я маю правовий висновок експертів, до якого я особисто долучилася, що ця людина незаконно засуджена".
Але попри всі ці наявні докази чоловік мусить доживати віку у в'язниці.
Цю та інші шокуючі історії довічно ув'язнених - дивіться у ВІДЕО програми "Люстратор 7.62".
