Його пісні – це відображення того, що на власні очі побачив та пережив захисник донецького аеропорту Станіслав Паплінський. Там, на війні, його врятувала саме творчість. Тут, у мирному житті, вона не залишає байдужим жодного слухача.
Битву у ДАПі, 197 страшних днів полону, повних жаху, відчаю та приниження "кіборгу" Станіславу Паплінському допомогли пережити вірші, які боєць почав писати, аби не збожеволіти.
"Що мені допомагало у написанні віршів? По-перше, це була можливість висловитись, навіть паперу. І крім того, що я просто їх писав, я давав їх читати всім, хто сидів у камері. Деяким це піднімало дух", – розповідає Станіслав.
Повернувшись додому, герой продовжив писати – вже для того, щоб розказати усім свою історію та тих, кому вижити не судилось. На одному з концертів для ветеранів АТО Станіслав познайомився із франківським музикантом Мартіном Небогом, а згодом результат їхньої спільної праці увійшов у двадцятку найкращих пісень на фестивалі "Пісні, народжені в АТО".
"Склалась така ситуація, коли два світи у нас. Один світ, де воюють, інший – де живуть мирним життям та не відчувають цю війну. І ось така ціль: донести до них, що той світ, де війна, і той, де вони живуть – це одна земля, одне ціле", – ділиться Мартін.
Разом з іншими музикантами вони створили гурт, що виконує пісні, присвячені АТО та війні, влаштовують благодійні концерти та збирають гроші для бійців АТО.
"З боку Мартіна, так я вже знаю його багато років, це було щиро, тому що він не пише пісень, коли йому заманеться, він не пише пісень за покликом грошей чи слави, він пише пісні, коли відчуває, – каже один з учасників гурту Тарас Квітик. – Я, звісно, теж не міг бути байдужим до цих слів, бо вони дійсно чіпляють, змушують співпереживати".
Про творчість, яка зцілює, у програмі Дембель на 2+2. Нові випуски щонеділі о 15:00.
