Демобілізований боєць не зміг домогтися від держави обіцяного права на безкоштовне навчання для його дітей. У програмі Дембель на 2+2 про чергові закони для учасників АТО, які так і залишились на папері.
Андрій Квач – боєць роти "Світязь", з війни повернувся інвалідом – постраждав під Іловайськом та ледве вирвався з ворожого полону. Андрій має двох дітей – донька вже навчається в університеті, син закінчує школу та збирається поступати до вищого навчального закладу, але грошей у родини немає.
За законом, учасники АТО та їхні діти мають право на безкоштовну освіту, але численні листи до Міністерства освіти залишились без відповіді. Тож врятувала чоловіка у такій ситуації не держава, а випадок та людська небайдужість.
Коли після війни Андрій проходив лікування, він займався арт-терапією, а згодом роботи бійців АТО виставлялися в галереї "Острозької академії". Там чоловік познайомився з її ректором.
"Після того знайомства з ним навіть совість не дозволяла вже думати про щось інше, необхідно було думати щось, щоб допомогти цій дитині, навіть заради того, що здійснив її батько. Я йому пообіцяв, що зроблю все можливе, щоб донька перейшла на державну форму навчання, – розповідає Ігор Пасічник, ректор Національного університету "Острозька академія". – Держава має дати соціальну допомогу, щоб ці люди відчували, що вони заслужили".
Щоб учасники бойових дій та їхні діти могли безкоштовно здобувати вищу освіту, Міністерство освіти ще торік мало розробити для Кабміну проект відповідної постанови, але наразі цей закон й досі на погоджено.
Чому державні пільги існують тільки на папері, а фактично реалізувати їх неможливо, дивіться у соціальному проекті Дембель на 2+2. Нові випуски щонеділі о 15:00.
