Ґрати на вікнах та камери спостереження – це Миргородський районний суд на Полтавщині. Саме звідти минулого тижня втік Віталій Суржан. Під час перерви його подруга передала йому пістолет – із СІЗО та лише за два місяці Суржан вигадав цей план втечі.
Лише на третій день правоохоронці затримали і жінку, і водія, і конвоїра – останній теж виявився причетним до втечі. Суржана затримали через шість дній у Києві.
Зняття наручників із Суржана не було порушенням, бо самі наручники – це порушення прав людини у суді, пояснює адвокат.
У Мінюсті кажуть, аби запобігти таким випадкам, забороняють ув’язненим мати мобільні телефони та контролюють їхні дозволені телефонні розмови і зустрічі. За цією системою протягом року вже вилучили вісім тисяч телефонів, які заборонені для використання. Але рідні та друзі засуджених йдуть на різні хитрощі, аби передати їм заборонену техніку. У СІЗО видають посилки двічі на тиждень, відкривають та перевіряють їх при адресатові – і знаходять різне.
На Сумщині сталось потрійне вбивство
Щойно підсудний потрапляє за паркан, відповідальність за затриманого лягає на плечі МВС, кажуть у Мінюсті. Тож до зали судових засідань та назад підсудних конвоюють підрозділи поліції та Національна гвардія.
"У судах у нас велика проблема з охороною, – переконаний Артем Шевченко, прес-секретар Міністерства внутрішніх справ. – Кожен день у судах дуже багато людей, яких треба конвоювати та охороняти. Ми постійно це робимо, але це повинна робити судова служба, яка поки що не створена".
Створити таку окрему судову охорону в Україні мали ще на початку 2018 року. В бюджеті на це передбачено 1 мільярд гривень. Зараз у парламенті розглядають зміни до законопроекту, чи дозволити їй запрацювати.
Головна відмінність майбутньої судової охорони від нинішньої у тому, що це буде військове формування. Однак за конвоювання і надалі відповідатиме МВС, а судова служба охоронятиме суди та відповідатиме за персональну охорону учасників судового процесу.
Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2.