Золоті скарби інків досі не знайдені: куди поділися 100 тисяч тон шляхетного металу?

Загублений світ

Інки – древній рід, що мешкав на території сучасного Перу…

Нещодавно ми розповідали вам про Золото Київської Русі та багатства козаків: де лежать та чи вдасться їх відкопати А також ділилися дивовижними фактами про те, що Найбільша кількість європейських скарбів схована у Дніпрі: вражаючі артефакти, що знайшли у річці Але схованки українських гетьманів і варязьких розбійників блякнуть в порівнянні зі скарбами цілих цивілізацій.

Інки - давній рід, що проживав на території нинішнього Перу. Вони свято вірили, що лише їм належить право на володіння священним металом. Їхня столиця Куско була у прямому сенсі золотим містом. Сюди стікалася дань з усієї імперії – 170 тон на рік. Виносити бодай крихту за межі міста забороняли під страхом страти. За весь час правління інків тут зосередилося до 100 тисяч тон шляхетного металу. Для порівняння, на сьогодні, золотий запас усіх країн світу – у три рази менший, усього 32 тисячі тон! Але загарбникам-конкістадорам, попри усі старання, дісталися лише дрібнички.

Легенди кажуть, після того, як іспанці вбили «Великого інку» золото з храмів і палаців Куско зникло безслідно, усі пошуки досі залишаються марними.

Влади Болівії, Перу й Еквадору нині закрили печери Чинканас для відвідування. Адже тут регулярно зникають як поодинокі шукачі скарбів, так і цілі наукові експедиції. За переказами печери охороняють нащадки інків, що втекли від завойовників під землю і відтоді на поверхню не виходили. А за іншою легендою - підземелля стережуть люди-змії, у що важко повірити сучасному мешканцю цивілізованого світу.

Але про що говорять останні дослідження NASA на цю тему? Про це та більше дивися у сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Дивися також:

03092026
Чумацький Шлях може бути набагато «темнішим», ніж здається...
03092026
Відключення світла взимку можуть створити чимало проблем. Дізнайтеся, які речі варто підготувати заздалегідь для тепла, освітлення та зв’язку.
Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так.