За їхнім принципом будують дороги і зараз: хто майже дві тисячі років тому прокладав перші шляхи?

Загублений світ

Усього за сім століть вони збудували неймовірну мережу доріг по Середземномор’ю…

Усі дороги, як відомо, ведуть до Риму. І цей вираз з’явився не просто так, адже саме римські шляхи стали першими капітальними дорогами, які поєднали тодішню столицю Імперії та Європу. Технологія будівництва римських доріг використовується і сьогодні, майже дві тисячі років потому.

Усього за сім століть давні римляни збудували неймовірну мережу доріг по всьому Середземномор’ю. Тоді дороги були у першу чергу військовим об’єктом, а відповідно і будували їх військові інженери. Не маючи GPS, вони примудрялись будувати їх ідеально рівно між містами, розташованими за сотні кілометрів один від одного.

«Якщо подивитися на конструкцію римської дороги, чому вона прослужила до даного часу, ми побачимо, що там товщина півтора метра. При чому вона складена із плит і дробленого щебню. Якщо ми візьмемо сучасні дороги, то в аеродромах у нас тільки досягнута товщина в один метр на сьогоднішній день», - говорить доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри аеропортів Національного транспортного університету Ігор Гамеляк.

Римляни першими винайшли принцип будівництва доріг, який являв собою фактично кам’яний пиріг. За цим принципом будують дороги й зараз, тільки використовують нові матеріали. Подробиці –у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

У часи великих історичних випробувань і кровопролитних воєн створення капсул часу набуває принципово іншого, сакрального значення. 
Нищення та вивезення українських старожитностей до Росії має багатовікову історію. 
Метрополітен – це гігантська екосистема, де життя вирує не лише серед людей. Щоразу, коли пасажир тримається за поручень ескалатора або сідає на сидіння у вагоні, він контактує з мільярдами мікроорганізмів. 
Військовослужбовці 58 окремої мотопіхотної бригади оприлюднили кадры з командно-спостережного пункту (КСП) свого стрілецького батальйону. 
Дослідження популяції койотів у американському Чикаго принесло науковому світу результати, які змусили переглянути базові принципи поведінки диких хижаків. 
Взаємодія людини з дикою природою часто базується на хибних романтичних уявленнях. В іспанській Барселоні ця ілюзія перетворилася на гостру міську проблему