Японські рибалки спіймали дельфіна з ногами: невже предки цих ссавців були сухопутними істотами?

Загублений світ

Висновки вчених вражають…

Таке припущення біологів стало предметом наукових обговорень після того, як 5 листопада 2006 року японські рибалки випадково впіймали дельфіна з ногами. Два рудиментарних плавці, завдовжки з долоню, які нагадують ноги, стали основою для гіпотези, що дельфіни мали кінцівки, які з часом еволюціонували у хвіст.

Це відкриття викликало багато запитань. Окрім того, еластична шкіра верхніх плавців приховує кінцівки з п’ятьма пальцями, що неабияк нагадують людські руки. Ці анатомічні особливості свідчать про те, що дельфіни можуть бути близькими родичами сухопутних ссавців.

Цікаві відомості надходять і з культурних легенд. Зулуський шаман Кредо Мутва розповів, що люди з Зуму кажуть – знання приходить з моря:

«Члени цієї раси увійшли в море, щоб стати тим, кого ми сьогодні називаємо дельфінами. Протягом багатьох століть вони посилають людським істотам знання».

Сучасні дослідження також вражають. Один з китайських біологів встановив, що рівень IQ дельфіна вищий за рівень IQ середньостатистичної людини. Ці ссавці, здається, живуть простим життям – ловлять рибу і веселяться у воді. Проте, можливо, їхній розум приховує більше, ніж ми можемо уявити.

Навіщо їм такий високий рівень інтелекту? Те, що припустили деякі вчені, вражає! Більше подробиць – у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати. 
Глибоко в українських Карпатах, поблизу села Верхня Грабівниця на Закарпатті, ховається унікальна історична пам'ятка, що десятиліттями зберігає відлуння Другої світової війни.