Японська «тривожна валіза»: навіщо вона мешканцям країни вранішнього Сонця, та який її вміст?

Загублений світ

У ній є все, щоб виживати будь-де…

Японії знадобилося цілих п’ять років щоб відбудувати міста і повернутися до звичного життя після найбільшого землетрусу, який там стався багато років тому. Проте зараз найбільше занепокоєння у вчених викликає священна гора Фудзі. Вулкан не вивергався вже 300 років і увесь цей час у його жерлі тривають активні вулканічні процеси. А це означає, що наступне виверження може бути небувалим за масштабом.

«Те, що так багато років не було глобальних вивержень, наводить на думку, що рано чи пізно таке виверження повинно відбутися, - каже геоморфолог Роман Спиця. – Воно може бути завтра, а може через 50-60 років».

Японський уряд вже почав підготовку на випадок виверження священної гори, а громадянам порадили тримати напоготові «тривожну валізу». Декому її вміст може здатися дивним.

У ньому є: висококалорійна їжа, ліки, дезінфікуючи порошки для води, ліхтарики на динамо-машинах, спальний мішок, металева ковдра, шолом та портативний туалет. Все, щоб у безпечному місці можна було протриматися так довго, скільки буде потрібно.

З таким набором і справді можна виживати будь-де. Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Історія України XVI століття часто асоціюється виключно з козацькими війнами, проте фундамент нашої державності закладався значно раніше — у кабінетах князів, друкарнях та судових залах. 
Чи могла вода справді накрити всю планету одночасно? Якщо відкинути містику і звернутися до фактів, картина вимальовується цілком приземлена, хоча й не менш масштабна.
30042026
Поки світ спостерігав за кожним кроком місії «Артеміда II», астронавти встигали фіксувати моменти, які зазвичай залишаються поза увагою наукових звітів. 
Сьогодні, щоб потрапити з Лондона до Парижа, ми бронюємо квитки на літак або потяг через тунель під Ла-Маншем. Але 8 000 років тому цей шлях можна було подолати пішки, навіть не замочивши ніг. 
30042026
Є місця, які ніби вириваються з часової стрічки...