Як приманити удачу в життя

Загублений світ

Чого лише не роблять люди, щоб їм щастило…

Якось в гості до видатного фізика Нільса Бора прийшов його колега, помітивши на дверях підкову, гість з іронією запитав господаря, невже той вірить у забобони. Бор відповів, що ні, але підкова допомагає навіть тим, хто в неї не вірить.

У кожному стародавньому пантеоні є свої богині чи боги удачі. Римську фортуну, наприклад, завжди зображають з колесом, рулеткою. Давні греки мали особливого бога удачі – Кайроса. А от китайські мудреці вважали, що існує три типи удачі:

  • Небесна – визначає дату і час народження. На неї людина вплинути не може
  • Земна удача – це Фен-Шуй – наука про правильне розташування під час сну, роботи та відпочинку, задля найбільшої гармонії зі Всесвітом. Нині експерти з Фен-Шую заробляють не менше голлівудських зірок.  
  • Людська

«Найбільш везучим знаком зодіаку є, звісно, Лев, тому що Лев – цар звірів, цар природи. Скорпіони достатньо удачливі, Водолії теж. Не дуже таланить Ракам саме у соціальній сфері, але вони більш везучі у сімейному житті. Найбільш невезучий знак - Козерог», - розповідає майстер творчої візуалізації та медитації  Марія Оніщенко

Чого лише не роблять люди, щоб їм щастило: не повертаються додому, коли щось забули, тричі стукають по дереву або голові, спльовують і, звісно, зберігають речі, які приносять удачу.

Один з найвідоміших символів удачі – чотирилиста конюшина. Уся справа у тому, що ця рослина зазвичай має лише 3 листки, і всього один раз на десять тисяч трапляється – з чотирма. Схожа традиція пов’язана і з черемшиною – тут для удачі потрібно вже 5 листків. А американські спортсмени для удачі використовують тотеми тварин. Більше про це дивися у сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Дивися також:

19032026
У темряві ночі тіло спить, а розум прокидається. Раптом виникає відчуття, що не можеш поворухнутися, хоча навколо чути все: шепіт, скрип, чи навіть чужі силуети...
19032026
Червона планета знову опинилася в центрі палкої дискусії, і цього разу приводом стали не розмиті плями, а чітка тригранна структура. 
Початок XIII століття став для наших земель часом жорсткого вибору між повним зникненням та відчайдушним пошуком нових союзників. 
Пастух з аргентинської провінції Чубут якось перечепився об щось, що нагадувало скелю, але виявилося початком наукового вибуху. Це була одна стегнова кістка, довжина якої перевищувала зріст дорослої людини. 
Ми звикли думати, що соборна Україна — це ідея з XX століття, але насправді перша реальна спроба об’єднати наші землі в одну державу відбулася ще 800 років тому.