Від козаків до аристократів: як дізнатися, чи тече у ваших жилах блакитна кров?

Загублений світ

Чи замислювалися ви коли-небудь, що ваше коріння може сягати славетних аристократичних родів?

Можливо, ви є нащадком тих, хто колись володів землями, вирішував долі та творив історію України? Відшукати своє шляхетне походження — це не просто цікаве хобі, це справжнє занурення в глибини власної ідентичності та історії країни. Тож давайте дізнаємось, як це зробити!

Історія української шляхти тісно переплетена з іменами, що гриміли на всю Європу. Острозькі, Сангушки, Вишневецькі – ці та десятки інших магнатських князівських родів Русі стали фундаментом української аристократії. Вони не просто володіли маєтками, а й активно формували політичне життя.

Поряд з ними існував інший прошарок шляхти, що сформувався з нащадків київських бояр та адміністративної еліти. Ці люди здобували свої привілеї завдяки вірній службі князю: брали участь у військових походах, охороняли замки та захищали кордони. Серед них були такі відомі роди, як Бачинські, Кульчицькі, Крушельницькі, Голинські, Чайковські, Вітвицькі та багато інших.

Цікавий факт: шляхта часто отримувала свої прізвища за назвою власних володінь. Тож, якщо ваше прізвище закінчується на -ський або -ська, це може бути однією з перших підказок про ваше можливе шляхетне походження.

Де ж шукати докази свого аристократичного коріння? Відповідь проста: у Центральному державному історичному архіві України. Саме тут зберігаються безцінні метричні книги, що є справжнім скарбом для генеалогів. У них зафіксовані дати народження, одруження та смертей багатьох поколінь наших предків.

Як розповів директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, ці книги – це не просто сухі дати: 

«Наприклад, книга 1806 року із села Теснявка сучасної Житомирської області, а раніше Київського воєводства, як і в усіх метричних книгах, містить дату, ім'я дитини, яка народилася, її батьків, їхній соціальний стан, віросповідання та хрещених».

Саму ідею вести метричні книги висунув київський митрополит Петро Могила – виходець із боярського роду та засновник першої лаврської школи, яка згодом перетворилася на знамениту Києво-Могилянську академію. Запроваджені ним записи сьогодні допомагають сучасним українцям розкривати таємниці своїх родин.

«Досліджувати родовід потрібно для того, щоб краще розуміти себе, краще розуміти свою родину і своє походження», – переконаний Ярослав Файзулін.

Чудова новина для всіх, хто мріє про власне генеалогічне розслідування: українські архіви активно оцифровують свої фонди. За словами Ярослава Файзуліна, щодня в архіві робиться 12 500 копій. Це дозволяє, не виходячи з дому, відшукати серед власних предків козаків, шляхтичів, а можливо, навіть князів, і дізнатися вражаючі таємниці свого роду.

«Вивчаючи свій родовід, ти обов'язково будеш вивчати історію. Ти краще зрозумієш себе і свою ідентифікацію. Важче українця, який знає свій родовід, вигнати з української землі. Він буде боротись за неї», – підсумовує генеалог Віктор Долецький.

Більше про це – в проєкті «Загублений світ» просто зараз: 

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Ви колись замислювалися, чому індіанці в Америці та стародавні греки, які ніколи не зустрічалися в зумі чи на каві, створювали майже ідентичні історії? У кожного народу є свій хитрий лис, свій могутній громовержець та історія про героя, який перемагає чуд
Ми звикли думати, що цивілізація на наших землях почалася з Києва. Але археологічні знахідки та літописи малюють іншу картину. 
Азорські острови — це не лише зелена перлина Атлантики, але й справжній підводний світ, який дивує навіть досвідчених науковців...
Кожного разу, коли туристи підіймають голови біля підніжжя Статуї Свободи в Нью-Йорку, вони бачать символ демократії та дружби між народами. 
Усього за годину їзди від галасливого Львова, поблизу сіл Стільсько та Дуброво, час ніби зупинився. Тут немає скляних офісів чи заторів, але колись тут кипіло життя такого масштабу, який важко осягнути навіть сучасному городянину.