Будівлі, які потрапляють у таке середовище, поступово просідають і зберігаються в ідеальному стані тисячоліттями. Давні європейці також чудово розуміли особливості цієї місцевості і замість того, щоб уникати заболочених рівнин, будували там складні та добре продумані поселення. Яскравий приклад такого інженерного рішення знайдено у Великій Британії.
Серед боліт графства Сомерсет у першому тисячолітті до нашої ери функціонувало Гластонберійське озерне селище. Це було справжнє місто, яке буквально стояло на воді.
Понад сотня людей облаштувала побут на штучних платформах. Їх укріплювали деревом, глиною та камінням. Круглі хати з очеретяними дахами зводили на спеціальних підвищеннях для захисту від підтоплень. Пересувалися мешканці дерев'яними помостами — своєрідними вулицями, прокладеними прямо над багнюкою.
Щоб зрозуміти масштаб архітектурної думки того часу, сучасні дослідники створили повнорозмірні реконструкції цих споруд.
«Це типові будинки залізної доби, побудовані орієнтовно у 250 році до нашої ери. Наші копії встановлені на суходолі, хоча оригінали стояли посеред болота. Давні люди спеціально насипали невеликі кургани, щоб надійно зафіксувати житло на заболоченій місцевості», — розповідає археолог Тревор Крейтон.
Коли ж рівень води зрештою піднявся до критичної позначки, жителі Гластонберійського селища зібрали речі та залишили домівки. Покинуте поселення повільно занурилося у торф, де спокійно простояло століттями, зберігши для науки унікальні деталі побуту залізного віку.
Мало хто знає, але у Німеччині, менш ніж за 100 км на південний схід від Берліна, є слов'янська фортеця Раддуш. Чим вона знаменита і унікальна, дивись у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної проєкт «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також: