І хоча головними дійовими особами були морські дрони, справжньою зброєю виявилася інформація. А якщо точніше — інформація, знайдена в інтернеті. Йдеться про атаку України на так званий Кримський міст, який росія вважала неприступним. Ця історія стала наочним прикладом того, як у сучасну епоху відкриті дані можуть змінити хід подій.
Захист мосту був безпрецедентним. Його охороняли системи ППО, бойові кораблі та катери, спеціальні підрозділи, винищувачі, літаки-розвідники і навіть бойові дельфіни. Росія була впевнена в його надійному захисті. Однак, як виявилося, слабке місце об'єкта було не в його фізичній конструкції, а в... недбалості.
Коли українські фахівці з СБУ почали готуватися до атаки, то їм потрібна була повна інформація про конструкцію мосту. На перший погляд, це здавалося неможливим, адже об'єкт був засекречений. Але вихід знайшовся там, де його ніхто не чекав — у соціальних мережах.
Історія про те, як розвіддані були отримані з відкритих джерел, стала хрестоматійною. Документація про конструкцію мосту була знайдена в інтернеті, а найцінніші дані були отримані завдяки відео, знятому російською блогеркою. Відпочиваючи на яхті, вона зняла та виклала в мережу кадри, де було видно внутрішні опори мосту.
Як зазначив підполковник військової контррозвідки СБУ з позивним «Єнот», ця інформація дала розуміння, в якій точці треба атакувати міст, щоб завдати максимального пошкодження. Фактично, один необережний пост у соцмережі став ключовим для однієї з найуспішніших військових операцій.
«95% абсолютно будь-якої інформації по будь-якому об'єкту можна отримати з відкритих джерел», — говорить виконавчий директор «Інституту постінформаційного суспільства» Дмитро Золотухін.
Цей випадок — не поодинокий, а лише яскравий приклад нової реальності. У світі, де кожен крок фіксується і викладається в мережу, навіть найтаємніші об'єкти виявляються вразливими. Розслідувальна агенція Мольфар, використовуючи супутникові знімки, після атаки підтвердила, що рух пошкодженим мостом припинився, що стало критичним для постачання ворожих військ.
Зростання обсягів відкритих даних вимагає нових навичок. Засновниця ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем?» Оксана Мороз підкреслює, що чим більше відкритих даних, тим більший попит на фахівців, які вміють їх аналізувати та використовувати.
Це не просто епоха технологій — це ера, де інформація є новою валютою, а вміння її знаходити та правильно використовувати стає вирішальним. Цифрову розвідку називають професією майбутнього. Її активно використовують не лише спецслужби.
Більше про це – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: