Студентське життя на крилах: як молодь літає на пари, щоб не платити за оренду житла

Загублений світ

Сучасні студенти все частіше обирають незвичайний спосіб життя – в дорозі.

Економічна доцільність штовхає їх на цей крок, адже оренда житла поблизу престижних університетів стає непомірно дорогою. У Лондоні, наприклад, вартість невеликої кімнати біля кампусу може перевищувати витрати на щоденні авіаперельоти до Польщі. Кмітлива молодь, прагнучи заощадити, завчасно бронює квитки на лоукостери та кілька разів на тиждень літає на заняття.

Аналогічна ситуація спостерігається й в Канаді. Тім Чен, студент мистецької школи, двічі на тиждень долає сотні кілометрів, перелітаючи з Калгарі до Ванкувера. Він стверджує, що такий спосіб пересування виявився дешевшим і зручнішим, ніж оренда житла в самому Ванкувері.

«Оренда житла обійшлася б мені в 2500 доларів, що для мене занадто дорого», – пояснив Тім. 

Натомість, витрати на авіаперельоти становлять лише 150 доларів на місяць, що вдвічі менше вартості оренди скромної квартири в Ванкувері.

«Я подумав, що краще жити в Калгарі та літати до Ванкувера. Переліт займає менше години, що можна порівняти з поїздкою на автобусі через все місто», – додав студент.

Подорожі літаком на заняття відкривають нові можливості для спілкування та знайомств. Проте, важливо не забувати про час і встигнути на зворотний рейс після навчання та відпочинку з друзями.

«Я проводжу в класі приблизно 3 години на день, а потім одразу їду в аеропорт. Це стало для мене звичною справою», – розповідає Тім.

Такий спосіб життя, хоч і незвичний, стає все більш популярним серед студентів, які прагнуть оптимізувати свої витрати та отримати максимум від студентських років. Більше про це – у проєкті «Загублений світ»:

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.