Велика влада породжує інтимні схиблення: навіщо принцові Брунею гарем із сотнями наложниць

Загублений світ

У палаці принца Брунею навіть килими були із вплетеним золотом…

Американка Джилліан Лорен у свої 18 стала наложницею султана Брунею, якого вважали на той час найбагатшою людиною світу.

«Я танцювала в нічному клубі Нью-Йорку, мій друг запропонував мені піти на кастинг, у якому мали відібрати танцівниць для багатого чоловіка», - розповіла сама танцівниця і наложниця султана Джулліан Лорен.

Дівчина завжди мріяла про розкішне життя, тому дуже втішилася, коли її мрія здійснилася. Вона жила у палаці, що виблискував золотом і отримувала на кишенькові витрати 20 тис доларів щотижня.

Виявляється, гарем – найпоширеніша забаганка правителів. Тому відомий плейбой, принц Брунею Джефрі Болкіах мав у своєму розпорядженні гарем у якому проживали сотні дівчат віком від 14 років. За ними щохвилини стежили, а щоб фаворитки залишалися привабливими їх змушували сидіти на жорсткій дієті.

Англійський монарх Карл ІІ (XVII ст) теж не пропускав жодної спідниці. Дружина не могла подарувати йому спадкоємця, а від коханок він мав аж 13 дітей, яких визнав офіційно. Та найдивнішим було те, що від кожної коханки король залишав собі на згадку невеличкий сувенір – кілька лобкових волосин. Згодом із цих трофеїв король-збоченець зробив собі величезну перуку.

Коментарі істориків, психіатра та самої наложниці принца Брунею, у якої при гаремі навіть відібрали паспорт – у сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Дивися також:

У XIV столітті українські міста почали отримувати Магдебурзьке право, що впроваджувало німецьку правову систему самоврядування.
04092025
Пиво — це не просто напій, а справжній культурний феномен, що супроводжує людство тисячоліттями. 
Французька Полінезія — це не тільки райські пляжі та бірюзові лагуни. У глибині її джунглів ховаються загадки, які змушують вчених і дослідників роками шукати відповіді. 
04092025
Уявіть собі: година запеклої боротьби, виснаження, як після марафону, і справжній монстр на гачку. 
Політика, культура, історія – усе це починається зі слів, які ми вживаємо. Назва «Україна» для нас не просто слово.