Її красу порівнювали з дочкою Зевса: трагічна історія життя української принцеси Гальшки Острозької 

Загублений світ

Ми звикли захоплюватися європейськими принцесами, але чи знаєте ви, що Україна також мала своїх вінценосних красунь, чиї долі були не менш драматичними та інтригуючими?

Одна з найяскравіших зірок – це Гальшка Острозька, чию красу порівнювали з самою дочкою Зевса, Єленою Прекрасною  і чиє життя стало справжнім серіалом, сповненим пригод, інтриг та несподіваних поворотів. 

Рід Острозьких, до якого належала Гальшка, походив із давньої династії київських князів. Це вже саме по собі надавало їй особливого статусу. Але крім знатного походження, Гальшка була відома своєю неперевершеною красою. Додайте до цього її неймовірне багатство – вона вважалася найбагатшою нареченою Європи. Після смерті батька вона успадкувала половину всіх володінь Острозьких.

Звісно, така «партія» як Гальшка була бажаною для багатьох. За її руку, серце і гаманець, точилася справжня боротьба. Її мати, Беата Острозька, позашлюбна донька польського короля, після смерті чоловіка прагнула якнайвигідніше видати доньку заміж. Однак, її випередив рідний дядько Гальшки, Василь-Костянтин Острозький. Він, будучи поборником православ'я, мав свої плани щодо майбутнього племінниці. 

«Її видали заміж у 13 років за князя Дмитра Сангушка, чий батько був управителем усіх маєтків Острозьких. Маленьку, перелякану дівчинку. – розповів краєзнавець, мистецтвознавець та колекціонер Микола Бендюк. – Василь-Костянтин хотів, щоб сімейні гроші лишилися в православних. Він розумів: буде Гальшка в Острозі, значить, він матиме вплив на православне середовище, яке було в Острозі». 

Після вінчання Сангушко викрав неповнолітню наречену та кинувся тікати, адже мати дівчини була категорично проти цього шлюбу і заручилася підтримкою королівських родичів. В результаті цих подій Сангушка було вбито. Але драматичні події на цьому не закінчилися. Король знову без відома її матері видав Гальшку заміж. Цього разу українська принцеса стала дружиною Лукаша Гурку. Їй тоді було 14 років. Проте Беата викрала доньку. Вона, розуміючи, що її багатство вислизає до польського шляхтича Лукаша Гурки, подала до суду про невизнання шлюбу. А поки тривав суд видала її заміж за князя Слуцького. Проте Лукаш Гурка, зібравши військо, напав на монастир, де ховались втікачки, вбив князя та викрав князівну Острозьку.

«Таким чином, до 19 років Гальшка – двічі вдова, та тричі заміжня. Переживши таке, вона стала нервово хворою людиною і аж до смерті Лукаша вела усамітнений образ життя в спільному замку. Польського шляхтича це влаштовувало, адже за свідченнями дослідників, він був ще ти ловеласо», – підсумовує Микола Бендюк, описуючи останні роки Гальшки у шлюбі з Гуркою.

Беата весь цей     час марно намагалася викупити доньку. Лише після його смерті чоловіка Гальшка нарешті отримала свободу та змогла повернутися до рідного Острога. У підсумку вона заповіла усі власні статки на заснування у рідному місті лікарні та однієї з перших європейських академій.

«І власне, її історія життя закінчилася народженням Острозької академії вищої освіти і друкарства», – підкреслив Микола Бендюк.

Більше про українських меценатів та шляхтян, про яких мовчить росія, дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз: 

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Ви колись замислювалися, чому індіанці в Америці та стародавні греки, які ніколи не зустрічалися в зумі чи на каві, створювали майже ідентичні історії? У кожного народу є свій хитрий лис, свій могутній громовержець та історія про героя, який перемагає чуд
Ми звикли думати, що цивілізація на наших землях почалася з Києва. Але археологічні знахідки та літописи малюють іншу картину. 
Азорські острови — це не лише зелена перлина Атлантики, але й справжній підводний світ, який дивує навіть досвідчених науковців...
Кожного разу, коли туристи підіймають голови біля підніжжя Статуї Свободи в Нью-Йорку, вони бачать символ демократії та дружби між народами. 
Усього за годину їзди від галасливого Львова, поблизу сіл Стільсько та Дуброво, час ніби зупинився. Тут немає скляних офісів чи заторів, але колись тут кипіло життя такого масштабу, який важко осягнути навіть сучасному городянину.