У Києві в 1911 році можна було покататися на дирижаблі: чому згодом відмовилися від їхнього виробництва

Загублений світ

Покататися на цьому аеростаті в столиці можна було за 50 копійок…

У 1911 року дирижабль «Київ» Федора Андерса вперше здійнявся в небо! Це було справжнім проривом. Покататися на ньому згодом могли всі охочі, квиток на повітряну подорож коштував 50 копійок. Утім за рік, під час польоту, на аеростаті сталася пожежа, яка його знищила. Саме висока займистість стала причиною втрати популярності дирижаблів у цілому світі. А початком кінця став політ легендарного аеростата «Гінденбург» 1937-го.

Саме «Гінденбург» був найбільшим у світі дирижаблем. Він курсував із Німеччини до США, і перелітав Атлантику за 43 години. На пасажирів чекали розкішні каюти. Але на борт заборонялося брати будь-яку річ, яка могла створити іскру. Одяг екіпажу був із антистатичних тканин.

Попри всі заходи безпеки, під час одного з рейсів несподівано почалася гроза.  Блискавка зайняла обшивку дирижабля і за лічені хвилини аеростат згорів. А за 5 років після цієї аварії світ вразила інша історія – у розпал Другої світової американський дирижабль L8 відправився патрулювати прибережні зони, на палубі було лише двоє пілотів. Вони мали пролетіти вздовж узбережжя Каліфорнії та повернутися на базу. Та вже за дві години пілот доповів на землю, що вони помітили підозрілу пляму на воді. Після того повідомлення в ефірі настала тиша, а потім дирижабль набрав висоту і стрімку злетів угору.

Що сталося після приземлення дирижабля? Та куди поділися пілоти? Більше про це – у сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Сучасний кінематограф вийшов за рамки простої розваги. Глядач 21 століття вимагає логіки та наукової достовірності навіть у казкових чи фантастичних сюжетах. 
Розвиток технологій відбувається настільки стрімко, що межа між фантастичним трилером і науковим звітом майже зникла. 
10102026
Король Чарльз у ніч аварії переживав не просто особисту трагедію.
10102026
Енцелад довгий час здавався звичайним крижаним супутником Сатурна…
Феномен творчості Жуля Верна змушує істориків та науковців ламати голови вже не одне покоління.