У Києві в 1911 році можна було покататися на дирижаблі: чому згодом відмовилися від їхнього виробництва

Загублений світ

Покататися на цьому аеростаті в столиці можна було за 50 копійок…

У 1911 року дирижабль «Київ» Федора Андерса вперше здійнявся в небо! Це було справжнім проривом. Покататися на ньому згодом могли всі охочі, квиток на повітряну подорож коштував 50 копійок. Утім за рік, під час польоту, на аеростаті сталася пожежа, яка його знищила. Саме висока займистість стала причиною втрати популярності дирижаблів у цілому світі. А початком кінця став політ легендарного аеростата «Гінденбург» 1937-го.

Саме «Гінденбург» був найбільшим у світі дирижаблем. Він курсував із Німеччини до США, і перелітав Атлантику за 43 години. На пасажирів чекали розкішні каюти. Але на борт заборонялося брати будь-яку річ, яка могла створити іскру. Одяг екіпажу був із антистатичних тканин.

Попри всі заходи безпеки, під час одного з рейсів несподівано почалася гроза.  Блискавка зайняла обшивку дирижабля і за лічені хвилини аеростат згорів. А за 5 років після цієї аварії світ вразила інша історія – у розпал Другої світової американський дирижабль L8 відправився патрулювати прибережні зони, на палубі було лише двоє пілотів. Вони мали пролетіти вздовж узбережжя Каліфорнії та повернутися на базу. Та вже за дві години пілот доповів на землю, що вони помітили підозрілу пляму на воді. Після того повідомлення в ефірі настала тиша, а потім дирижабль набрав висоту і стрімку злетів угору.

Що сталося після приземлення дирижабля? Та куди поділися пілоти? Більше про це – у сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Людина завжди прагнула не лише підкорювати гірські вершини, але й адаптувати їх під власні потреби та комфорт. Сучасна індустрія туризму та екстремального відпочинку невпинно освоює найважкодоступніші локації планети. 
Італійське містечко Больцано щороку приваблює тисячі туристів не лише своїми гірськолижними трасами, а й унікальною можливістю зазирнути в епоху ранньої бронзи. 
У той час як досвідчені альпіністи витрачають десятки тисяч доларів на кисневі балони, спеціальні маски та високотехнологічний одяг для підкорення Евересту, у небі над ними розгортається зовсім інша історія. 
Довгий час фундаментальна наука стверджувала, що існування ссавців у високогірній «зоні смерті» неможливе. 
Технології майбутнього часто створюються не в надсекретних лабораторіях мільярдних корпорацій, а в університетських аудиторіях талановитою молоддю. 
Високо в Гімалаях, де нестача кисню вбиває непідготовлену людину за лічені години, вирує повноцінне життя. Справжніми володарями цих неприступних територій є гімалайські гірські козли (тари).