Вода не падає з неба суцільною стіною, а прибуває поступово, сантиметр за сантиметром відвойовуючи територію у цивілізації. Глобальне потепління вже перетворило стабільні колись берегові лінії на зони ризику. Те, що раніше вважали сезонними розливами річок, стає регулярними катастрофами.
Хто в зоні ризику? Список мегаполісів, які можуть опинитися на морському дні, виглядає як перелік найбагатших та найбільш густонаселених центрів світу. Мова про Майамі, Нью-Йорк, Шанхай та Мумбай. У Європі під загрозою Венеція, Гаага, Амстердам, Гамбург і Гданськ. Для України цей список теж має конкретне ім'я — Одеса.
Проблема не лише у періодичних штормах. Основний ризик прихований у льодовиках, чиє танення змінює фізичну карту планети.
«Наприклад, повне танення льодовикової шапки Гренландії призведе до підйому рівня моря на приблизно 6 метрів. А якщо розстане Антарктида за деякими сценаріями, то це підйом рівня близько 70 метрів. Тобто, ви розумієте, цифри колосальні, дуже великі», - пояснив масштаби загрози професор Одеського національного університету Євген Черкез.
Сімдесят метрів — це висота двадцятиповерхового будинку. За такого сценарію під водою опиняться не просто окремі райони, а цілі країни.
Світ змінюється прямо зараз, і цей «тихий потоп» уже не зупинити простими дамбами. Для багатьох міст це вже не питання екологічного прогнозу на століття, а стратегія виживання на найближчі десятиліття.
Які глобальні уроки отримує людство внаслідок природних катастроф? Чи є у нас шанси вижити? І як скористатися ними? Про це і більше – у новому випуску проєкту «Загублений світ»:
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 12:00 на телеканалі 2+2!
Читай також: