Тисячолітні споруди стали на захист Києва: «змієві вали» містичним чином не дали окупантам проїхати Білогородку

Загублений світ

В середині березня окупанти майже взяли село у 20-ти км від Києва, але…

Письменник та автор найпопулярнішого історичного блогу Дмитро Капранов під час російського вторгнення пішов добровольцем до полку «Азов». Він захищав підступи до Києві. В середині березня окупанти майже взяли Білогородку, село що знаходиться у двадцяти кілометрах від столиці. Проте несподівано на захист села стали «змієві вали» - неприступний земляний насип зроблений понад тисячоліття тому.

«Вони не змогли пробитися, тому що це не пласка мапа, а реальний рельєф з річками, озерами і з цими самими «волами». Тому безперечно вони нас захистили», - каже Дмитро Капранов.

Село Білогородка розташоване на місці давньоруського міста Білгорода, яке століттями боронили «змієві вали». Ця оборонна споруда сягала заввишки 15 метрів та понад 20 метрів завширшки. Хто саме їх звів вчені й досі не знають – одні кажуть скіфи, інші – русичі.

Окрім землі при будівництві валів використовували деревину, а також – древні магічні закляття, що супроводжувалися кривавими жертвоприношеннями. Закляття мали перетворювати агресивних завойовників на безпорадних невдах. І цього разу «змієві вали» містичним чином зупинили російських загарбників ще на підступах до Києва.

«Що там спрацювало? Колективний намір, енергія землі та легенди, певна сила, яка захована у тому місці і звісно ж – вдала стратегія військ», - каже культурологиня Громовиця Бердник.

Та древня магія спрацювала не лише тут. Містичний захист відчували люди у багатьох селах та містах. Подробиці – у проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Читайте також:

Україна мала профіцитний бюджет лише один раз за всю свою історію. Це трапилося за часів правління гетьмана Івана Мазепи, коли грошей у державній скарбниці накопичилося більше, ніж країна встигала освоювати.
Сарматське море колись вкривало величезну територію від сучасної Австрії до Казахстану. Це була колосальна водойма, у теплих глибинах якої вирувало життя, про яке ми сьогодні дізнаємося лише з голлівудських блокбастерів.
Великий Бар’єрний риф зазвичай асоціюється з неймовірними кольорами та спокоєм, але для двох людей він став місцем останнього побачення. Історія Тома та Ейлін Лонерган — це не просто чергова новина про нещасний випадок. 
На самому краю Європи, посеред Атлантичного океану, є місце, про яке не розповідають у туристичних буклетах...
15012026
Світ збожеволів на інтеграції алгоритмів навіть у чайники та праски. Ми звикли бачити в ШІ помічника, який мовчки сортує листи або генерує зображення котів у космосі.