14 листопада 1979 року Верховний совет СРСР визнав депортацію кримських татар незаконною. З цього моменту почався довгий і тяжкий процес повернення народу на історичну Батьківщину після 45 років проведених у вигнанні.
«Депортація з точки зору психолога – це колективна травма, яка стосується кожного представника народу. Вона має свої наслідки, які можуть жити в людині чотири покоління. Тобто зараз я, будучи нащадком депортованої людини, теж ношу цю травму в собі», - розповіла психологиня Мавіле Халіл.
Але корінний народ Криму на самому півострові не чекав ніхто. Багато хто з кримських татар сподівалися викупити свої колишні будинки. Але росіяни, які задарма заселилися у чуже житло, заламували захмарні ціни – по 50 тисяч карбованців за будинок. Ця сума була неймовірна для СРСР, де середня зарплатня була 120 карбованців.
«Коли ми вже повернулися у 90-х роках у село, звідки депортували мою бабусю і прабабусю (вони ще тоді були живі), вони хотіли потрапити до свого будинку. Але та родина, яка там жила на той час, заборонила їм заходити. Вони так і не потрапили додому», - розповіла журналістка Ельвіна Сейтбулаєва.
Наприкінці 80-х в Криму ожили вже забуті на той час кримськими татарами забобони та ксенофобія. Які принизливі чутки почала ширити півостровом Радянська влада і навіщо? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Дивись також: