Таємниці НКВС: Ейнштейн зустрічався із радянською шпигункою

Загублений світ

60-річний вчений закохався в заміжню жінку...

У серпні 1945 року американська авіація скинула ядерні бомби на японські міста Хіросіма та Нагасакі. І у той самий час розробник атомної зброї – Альберт Ейнштейн – впродовж двох тижнів не з’являвся на публіці. Громадськість вважала, що науковцю, розробка якого вбила півмільйона мирних громадян, просто соромно дивитися людям в очі. Та насправді все було набагато цікавіше.

60-річний Альберт Ейнштейн увесь цей час проводив в обіймах молодої коханки – радянської шпигунки із позивним Лукас. Справжнє ім’я жінки – Маргарита. На момент таємних зустрічей вона була заміжня за російським скульптором Сергієм Коненковим, у якого Ейнштейн замовляв власний бюст. Подружжя мешкало у США. Коли Маргарита та Альберт познайомилися, жінка повинна була звабити немолодого вченого і для цього використала таємні методи НКВС.

Які це були методи, та яке завдання виконувала радянська шпигунка – дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Масон при владі: хто з генсеків зруйнував Радянський Союз

Святі справи: як Ватикан відмивав гроші мафії

Орден Тамплієрів: шокуючі факти про таємне товариство та як з ним пов’язаний Дональд Трамп

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

04072026
Коли у вас заїдає дверний замок, відвалюється підбор або тріскається пластиковий бампер, рука на автоматі тягнеться до синьо-жовтого балончика, тюбика-крихітки чи мотка міцної сріблястої стрічки. 
На початку 1930-х років совєтська влада остаточно перетворила духовенство на класових ворогів. Релігійними питаннями почали займатися виключно органи НКВС. 
Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.