Від шкарпеток до бетону: як коноплі стають новим «золотом» української економіки

Загублений світ

Україна робить ставку на рослину, яку довгий час несправедливо ігнорували через стереотипи. 

Наприклад, на базі колишнього Житомирського льонокомбінату стартував перший у країні проєкт із сучасної переробки технічних конопель. Загалом власна конопляна сировина стала справжнім козирем для українських виробників. 

Раніше багато компонентів доводилося експортувати, а тепер повний цикл виробництва зосереджений всередині країни, що дозволяє створювати десятки унікальних товарів: від дієтичних перекусок до екологічного взуття.

На полицях магазинів усе частіше з’являється конопляне молоко, яке продавці називають справжнім  «суперфудом». 

«Воно виводить з організму токсини й шлаки. – розповів про свою продукцію продавець конопляного молока – Дуже корисно під час вагітності та лактації, адже воно насичене корисними речовинами».  

Не відстають і кондитери. Цукерки з конопляним ядром — це не просто ласощі. Вони містять ударну дозу білка, магнію та цинку. Такий склад позитивно впливає на роботу шлунку та загальний обмін речовин.

Спектр застосування рослини вражає. З конопель роблять борошно, яке згодом стає основою для печива, кексів та запашного хліба. Косметологи теж у захваті, адже екстракти канабісу мають омолоджувальні властивості, які важко знайти в інших компонентах.

Окреме місце посідає легка промисловість. Виробники взуття підкреслюють, що конопляна тканина має природні антисептичні та бактерицидні властивості. 

«У такому взутті ноги втомлюються значно менше, а неприємний запах просто не з’являється», - розповів виробник взуття із конопель. 

Проте справжня революція відбувається у будівництві. Максим Федорченко, директор будівельної компанії, переконаний: конопля — це чи не найкращий матеріал у світі для створення екологічних осель, бо вона міцна, тепла і довговічна.

До слова в Україні вже є оселі із конопель, як вони виглядають і чи дійсно такі хороші, як про них розповідають, дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Читай також:

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...