Історія життя Маркуса Родрігеса Пантоя приголомшує. 19 років із своїх 74-ох він жив у лісі з вовками. Мама померла, коли йому було лише три роки. Батько одружився вдруге, а сина відправив на виховання до лісника у гори.
Коли Маркусу виповнилося сім років, той, хто замінив йому батька, теж помер. Дитина залишилася сама і коли закінчилася їжа, хлопчику довилося харчуватися лісовими ягодами та тим, що їли птахи. Одного разу, блукаючи у пошуках їжі, знесилений та худий малюк вирішив перепочити у лісовій печері. Проте, виявилося, що там він був не сам. Поруч лежала вовчиця, яка саме годувала своїх малюків.
«Там лежало м'ясо. Я хотів взяти шматочок, але вовчиця показала мені ікла. Коли її діти наїлися, вона кинула те, що залишилося від їжі, а потім облизала мене» - згадує Маркус.
Такий жест звіра означав, що хлопчик став своїм. Нова родина прийняла його, а він – прийняв всі звичаї та закони вовчого життя. Важко собі уявити, проте у зграї вовків Маркус Родрігеса Пантоя прожив цілих 19 років. І каже, що це були найкращі роки його життя.
Як чоловік повернувся до людей? Чому досі не може спати на ліжку? І як за час його перебування у зграї фізично змінилося його тіло? Про це дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Дивись також: